WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Напрями удосконалення непрямого оподаткування України в сучасних умовах економічної інтеграції - Реферат

Напрями удосконалення непрямого оподаткування України в сучасних умовах економічної інтеграції - Реферат

високий рівень ухилення на законних і фіктивних підставах від оподаткування; непрозорість функціонування митниці як головної інституції, що реалізує непряме оподаткування; недостатньо відпрацьоване планування та прогнозування доходів бюджетів від непрямих податків.
Розв'язання проблем з непрямим оподаткуванням повинно лежати в площині загальної стратегії реформування системи оподаткування та формування бюджетів. Попри анонсовані новою владою процеси активної розробки нової концепції державного та місцевих бюджетів країни, вони на сьогодні є досить невизначеними та не розголошуються. Особливу увагу необхідно приділити питанням формування податкових надходжень від сплати непрямих податків. Безперечно, слід врахувати досвід попередніх напрацювань у частині планування та прогнозування доходів бюджету. У цьому контексті доцільно вказати на позитивний досвід співпраці різних структур виконавчої влади - Мінфіну, Мінекономіки, Держкомстату та Митниці, що розробили і затвердили в середині минулого 2004 р. методику прогнозування надходжень від ПДВ [7]. А також колективні монографії НДЕІ Мінекономіки України [1, с. Ошибка! Источник ссылки не найден.] та НДФІ при Міністерстві фінансів [0, с. 0].
Ці системні дослідження висвітлюють різноманітні напрацювання в сфері формування, планування та прогнозування бюджетних доходів. Слід вказати, що в зазначених роботах розроблено та запропоновано досить обґрунтовані та різні підходи. Зокрема, досить цікавим є підхід до прогнозування на основі розмежування реальної бази оподаткування ПДВ - кінцевих споживчих витрат і валового нагромадження основного капіталу та оцінки реальної ставки ПДВ [7; 8]. Проте проблемою практичного запровадження є інформаційне забезпечення, формування складових показників моделі поки що проводиться із суттєвим часовим лагом.
Досить розповсюдженими є моделі формування податкових надходжень на основі методів економетрії, і особливо регресії [1; 8; 9]. Подальша деталізація бази даних вихідної інформації та підходів до коригування результатів розрахунків таких моделей, що враховують поточні зміни і вплив різних чинників, є головною формою удосконалення та підвищення рівня обґрунтованості таких моделей. У моделі [0] за основу взято визначення взаємозв'язку баз оподаткування різних податків, у першу чергу бюджетоутворюючих - податку на прибуток, прибуткового податку з громадян, ПДВ. Хоча головна увага тут приділена прямим податкам.
Необхідно розглянути також підхід до оцінки та прогнозування податкових надходжень на основі моделювання кривої Лафера, особливість якої полягає у розрахунку та порівнянні фактичного та реального податкового навантаження [5; 6]. У цілому суть такого моделювання також базується на розрахунках ефективних ставок непрямих податків, зокрема ПДВ.
Рівень похибки постпрогнозів податкових надходжень за різними моделями коливається у значних межах, що є об'єктивним явищем. Але напрями удосконалення моделей прогнозування доходів бюджету лежать у площині включення до розрахунків коригуючих коефіцієнтів, що дозволили б ураховувати поточні зміни умов економічного розвитку.
У цьому контексті доцільно використовувати багатоваріантні розрахунки як в межах однієї моделі, так і з використанням різних моделей. Такий підхід у цілому реалізується в методиці прогнозування ПДВ, розробленій НДФІ.
У сучасних умовах слід чітко бачити стратегію реформування непрямого оподаткування, що дозволить більш об'єктивно коригувати моделі формування та прогнозування податкових надходжень до бюджету.
У даному контексті необхідно чітко визначитися із механізмами розширення бази оподаткування, кола платників податків і ставок податків. Зокрема, щодо перспектив реформування ПДВ, потрібно говорити про дослідження перспектив запровадження диференційованих ставок податку. Це завдання лежить у площині реалізації євроінтеграційних завдань. Хоча в цілому використання уніфікованої ставки ПДВ на початковому етапі запровадження ПДВ є виправданою, оскільки дозволила уникнути багатьох проблем з наповненням бюджету та адмініструванням податкових платежів. На перспективу саме диференційована ставка дозволить вирішити реалізацію загальновизнаної схеми реформування оподаткування - розширення бази і кола платників та зниження рівня навантаження податку.
Йдеться про те, що практичний досвід справляння ПДВ переконує у тому, що більш справедливим і фіскально виправданим є не виключення з оподаткування платників податків чи певних товарів, а запровадження диференційованих ставок. При ПДВ більший рівень нейтральності та вищий рівень регулюючої функції податку досягається при якомога ширшому охопленні платників податків і товарів та послуг, що ними реалізуються і споживаються.
У частині митного оподаткування на сучасному етапі виправданими будуть такі кроки, як запровадження умов СОТ щодо перетину митної території країни товарів і послуг, зниження митних платежів з товарів, що не виробляються в країні та товарів критичного імпорту, розширення дво- та багатостороннього співробітництва з фіксацією умов взаємної торгівлі.
Йдеться про посилення ролі непрямого оподаткування в системі державного регулювання економічного розвитку, формування конкурентних умов на зовнішньому та внутрішньому ринках з метою стимулювання ділової активності та створення доданої вартості, що виступає базою оподаткування практично для всіх видів податків.
При цьому вважаємо, що головний акцент повинен робитись на дослідження впливу непрямого оподаткування на розвиток конкурентоспроможного внутрішнього ринку, оскільки зовнішній ринок функціонує на більш складних і в той же час досить формалізованих засадах. Головна увага повинна приділятися посиленню внутрішнього ринку товарів та послуг, а непрямому оподаткуванню у цій сфері необхідно відвести надзвичайно важливу роль.
Література:
1. Бабич Л.М., Барсук Р.П., Білостоцька В.О., Давиденко С.В., Остапенко Л.В. Формування доходної частини бюджету: методи та моделі. - К.: Нора-прінт, 1998. - 88 с.
2. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету України / М.Я.Азаров, Ф.О.Ярошенко, Т.І. Єфименко та ін.- К.: НДФІ, 2004. - 712 с.
3. Кноссен С. Формат ПДВ: уроки міжнародного досвіду // www.sefr.kiev.ua
4. Лайам Эбрилл, Майкл Кин, Жан-Поль Боден, Виктория Саммерс Современный НДС; Пер. с англ. - М.: Издательство "Весь Мир", 2003. - 274 с.
5. Лондар С.Л. Фіскальні взаємовідносини в Україні // Економіка і прогнозування. - 2004. - № 2. - С. 48-59.
6. Лук'яненко І.Г., Городніченко Ю.О. Прогнозування податкових надходжень за допомогою моделей // Фінанси України. - 2001. - № 7. - С. 89-94.
7. Наказ Мінфіну, ДПА, Мінекономіки та Держкомстату вiд 31.08.2004 № 545/315/502/637 "Про затвердження Методики прогнозування надходжень податку на додану вартість // Офіційний вісник України. - 2004. - № 39. - С. 99.
8. Податок на додану вартість та прогнозування його надходжень до бюджету: Монографія / М.Я. Азаров, Ф.О. Ярошенко, Т.І. Єфименко та ін. - К.: НДФІ, 2004. - 344 с.
9. Скрипник А.В. Державне регулювання трансформаційної економіки (аспекти моделювання): Монографія. - Ірпінь, Академія державної податкової служби України, 2002. - 312 с.
10. Угода про партнерство і співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством: Непряме оподаткування / Українсько-Європейський консультативний центр з питань законодавства.
Loading...

 
 

Цікаве