WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Напрями подальшого удосконалення підсистеми прямого оподаткування в Україні - Реферат

Напрями подальшого удосконалення підсистеми прямого оподаткування в Україні - Реферат

незадовільною. За деякими підрахунками, розміри тіньової економіки залишаються величезними - до 35 %, а в окремих галузях - до 60 %. Численні порушення допускають підприємства, які виробляють підакцизні товари, хоча протягом 2003 р. вдалося добитися виведення з "тіні" приблизно третину алкогольного і табачного виробництва (що відобразилося на збільшенні надходжень від акцизного збору).
База оподаткування податком на прибуток вкрай звужена через, по-перше, наявність великої кількості збиткових підприємств, по-друге, значної кількості індивідуальних пільг, по-третє, встановлених законом преференцій щодо умов нарахування податку.
Абсолютні дані надходжень від плати за землю в умовах збереження наявного земельного фонду щорічно збільшуються. Це стало наслідком розширення бази оподаткування, удосконалення механізму адміністрування та зменшення рівня девіації серед платників податків. Переважна більшість коштів надходить від юридичних осіб. Темпи змін обсягів надходжень плати за землю в основному відповідають темпам розвитку економіки, що є позитивним явищем. Ставки оподаткування обрані правильно.
Порівняно незначні надходження забезпечують платежі за забруднення навколишнього середовища, що не відповідає проголошеним принципам сталого економічного розвитку. Теоретично, екологічні платежі повинні вносити суб'єкти, які негативно впливають на екологію: власники транспортних засобів, виробники енергії, інші підприємства, що забруднюють навколишнє середовище тощо. Екологічні податки повинні мати високі ставки, але не з метою наповнення бюджету, а з метою стимулювання впровадження ресурсозберігаючих і нешкідливих технологій.
Система екологічного оподаткування повинна сприяти і підвищенню якості продукції. Наприклад, у ряді держав оподатковується збільшення вмісту свинцю в паливі, сірки в нафті, стягуються податки за порушення норм використання пестицидів, добрив. Ці важелі змушують підприємства постійно дбати про виконання стандартів та екологічних обмежень У процесі виробництва, фінансувати заходи з впровадження екологічних інновацій.
Зупинимося на актуальному питанні податкового регулювання розвитку економіки - на податкових пільгах. Податкові пільги є однією з форм податкового регулювання розвитку економіки (в тому числі промисловості) і за змістом являють собою законодавче обмеження ставок та (або) бази оподаткування на окремих платників. З метою забезпечення сталого економічного розвитку доцільно надавати пільги саме тим видам діяльності, які забезпечують розширення відтворення економічних ресурсів (інноваційна діяльність, людський розвиток, енергозбереження, відтворення природно-ресурсного потенціалу тощо).
Першочерговим завданням удосконалення податкової системи повинен стати перегляд чинних податкових пільг. Станом на початок 2003 р. промисловість України отримала (за обсягом) близько 60 % податкових пільг (у 2000 р. - 75 %). Сьогодні пільги надаються тим підприємствам, які демонструють гірші показники діяльності, що є абсолютно нелогічним з макроекономічного погляду. Мабуть, неефективні суб'єкти господарювання підтримуються державою з метою збереження робочих місць і забезпечення хоча б мінімальних податкових надходжень завдяки включенню окремих податків у ціну виготовлюваної продукції, але така практика, по-перше, суперечить проголошеному курсу на інноваційне оновлення промисловості, по-друге, гальмує ініціативу у сумлінних платників податків, по-третє, веде до невиправданого скорочення бюджетних надходжень. Врешт-решт, необґрунтовані податкові пільги порушують дотримання принципу справедливості оподаткування, що веде до підриву довіри до самого фіскального інституту.
Значно знижена кількість пільг, наданих підприємствам машинобудування, що є маловиправданим. Адже саме машинобудування створює значну кількість кінцевої вартості і характеризується схильністю до впровадження інновацій.
Податкові пільги повинні надаватися підприємствам, які виконують державні умови щодо пріоритетного розвитку промисловості, а саме: реалізують продукцію на експорт, впроваджують інновації, демонструють кращі показники ефективності господарювання, забезпечують високу якість виготовленої продукції.
Щоправда, держава за допомогою податкових важелів підтримує науково-технічний розвиток промисловості, що є позитивним моментом. Так, відповідно до Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків", держава заохочує існуючі технопарки (на сьогодні їх створено вісім), зокрема, шляхом надання значних податкових пільг (ст. 4).
Разом з тим треба розуміти, що пряме податкове стимулювання розвитку виробництва можливе не лише у формі надання податкових пільг. Серед форм податкового стимулювання можна виділити зниження ставок оподаткування, що веде до зниження ціни продукції, збільшення сукупного попиту та врешті-решт розширення бази оподаткування.
У 2002 р. в цілому по Україні пільги в оподаткуванні були надані 129,9 тис. платникам - юридичним особам, тобто пільгами користувалися 18,6 % загальної чисельності зареєстрованих платників, або на 3 % більше, ніж у 2001 р. Загальна оцінка суми фактично отриманих пільг зросла на 10,1 %, або на 5,1 млрд грн - з 51,2 млрд грн у 2001 р. до 56,3 млрд грн у 2002 р.
На нашу думку, найбільш адекватним стратегії зростання є функціональний підхід до податкового регулювання. Йдеться про надання податкових пільг як "винагороди" за виконання суб'єктами господарювання певних суспільно важливих функцій відповідно до завдань сталого економічного розвитку. З метою забезпечення цільового використання отриманих внаслідок податкової пільги коштів доцільно здійснювати надання пільги на основі конкретної угоди між уповноваженим державним органом та платником. Така угода повинна передбачати зустрічне зобов'язання платника щодо цільового використання отриманих коштів чи виконання ним певних супутніх функцій (наприклад, дотримання цінових умов, підтримка розвитку територіальної громади, соціальні витрати, вкладення в інновації і науку тощо) та його відповідальність у разі порушення цього зобов'язання.
В Україні діє спрощена система оподаткування суб'єктів малого підприємництва. Аналізуючи зміст нормативно-правових актів щодо запровадження спрощеної системи оподаткування, можна дійти висновку, що, на думку держави, така система повинна стимулювати розвиток малого підприємництва за рахунок двох чинників: по-перше, поліпшення фінансового становища суб'єктів малого підприємництва в результаті змен-шення податкового навантаження, по-друге, економії обігових коштів через зменшення облікових процедур. Розраховано, що єдиний 6-відсотковий податок немає стимулювальної дії, тому що при сплаті ПДВ і 6-відсоткового податку на прибуток його сумарний абсолютний розмір за будь-якого поєднання змінних перевищує обсяг єдиного 10-відсоткового податку (при цьому зберігається необхідність проведення податкового обліку з ПДВ з перспективою аудиту). А от єдиний 10-відсотковий податок має подвійну стимулювальну дію, що і ставилося за мету. Загальне податкове навантаження на доходи таких суб'єктів коливається в межах від 10 до 30 %.
Loading...

 
 

Цікаве