WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Моделі мотивації ухилення від сплати податків - Реферат

Моделі мотивації ухилення від сплати податків - Реферат

ризику, - це нижня межа виплати податки (див. табл. 1). Для платника податків, схильного до ризику, аналогічним шляхом визначається верхня межа, тобто імовірність, після якої декларується повний дохід. У свою чергу, параметр р0 визначається величинами маргінальної ставки оподатковування , штрафних санкцій та параметром , який характеризує схильність до ризику.
Розглянемо залежність р0 від при існуючій системі оподатковування і при можливих змінах існуючої системи (рис. 1). При існуючому законодавстві України (до 01.01.2004) юридична особа сплачує податок на дохід за ставкою 30 % ( ), а штрафні санкції нараховується за ставкою 45 % (лінія у 1). Розглянемо також гіпотетичні варіанти , (y 2) і , (y 3) (рис. 1).
Рис. 1. Залежність граничної імовірності штрафних санкцій від схильності до ризику при різних параметрах оподатковування
З рис. 1 можна зробити висновок, що існуюча система оподатковування (наприклад, податок із прибутку підприємств) є надзвичайно неефективною.
Щоб вона ефективно впливала на платників податків, не схильних до ризику, необхідно, щоб імовірність штрафних санкцій мала значну величину . Тільки тоді платник, не схильний до ризику, почне частково сплачувати податки. Цілком доходи декларуються при імовірності виявлення відхилення більше ніж 67 %. Громадянин, схильний до ризику, сплачуватиме податки цілком тільки при імовірності виявлення відхилення р , при параметрі ризику .
Якщо ставка податку на дохід буде зменшена до 20 %, а ставка штрафних санкцій збільшена до 50 %, ситуація поліпшується і доходи починають декларуватися при 25 % імовірності, виявлення відхилення, реальний дохід декларується при 40 % імовірності штрафних санкцій.
Як гіпотетичний випадок, коли основна ставка на дохід дорівнює 10 %, а ставка штрафних санкцій - 60 %. У цьому випадку платник, не схильний до ризику, сплачує цілком податки при 17 % імовірності штрафних санкцій, а схильний до ризику - при 33 % імовірності штрафних санкцій.
З наведених результатів можна зробити наступні висновки: мотивація до ухиляння від сплати податків відсутня, коли ставка штрафних санкцій значно перевищує основну податкову ставку, а імовірність виявлення ухиляння від сплати податків перевищує критичне значення.
Невідповідність думок підприємців уявленням держави щодо справедливої частки доходів, що повинні перерозподілятись, є стабільним потенціалом для існування конфліктної ситуації між підприємцями, які прагнуть мінімізувати податковий тягар, та податковими органами як представниками держаних потреб у збільшенні податкових надходжень.
Використання ігрових методів при розв'язуванні конфліктних ситуацій між податковими органами та підприємцями. Існуючі ігрові матричні методи розв'язання конфліктних ситуацій дозволяють зробити деякі висновки щодо можливих змін у податковому законодавстві, що могли б стабілізувати ситуацію. У найпростішому випадку гри, коли виграш першого гравця є програшем іншого, результати гри визначаються платіжною матрицею М, елементи якої аік однозначно визначаються стратегіями, обраними кожною зі сторін {Аі; Вj} i = 1,2,…n; j = 1,2,...m.
Докладніше розглянемо процес вибору стратегій учасників "гри" з умовною назвою "поповнення бюджету". Нехай гравець А - підприємець, гравець У - держава, гравець З - податковий інспектор. Кожний із гравців має власну платіжну матрицю, елементами якої, у випадку гравця А, є сплачені податки, штрафи і хабарі, гравця В - отримані надходження в бюджет, гравця З - отримані преміальні засоби, хабарі і можливі штрафні санкції (фінансові чи юридичні). Нехай елементи платіжної матриці гравця А - , елементи платіжної матриці гравця В - , і гравця З - .
Вважаючи, що єдиним джерелом доходу як для держави, так і податкового інспектора є сплачені чи нараховані податки та несплачені податки, то:
(12)
Вважаємо, що держава не має власних стратегій і від його імені виступає податкова адміністрація (інспектор), що має N-стратегій. У свою чергу підприємець має М-стратегій. Нехай як підприємець, так і податкова адміністрація шукає розв'язання в змішаних стратегіях, що створюються (для підприємця) з чистих стратегій A1, A2,…,Am з частотами , для податкового інспектора зі стратегії В1, В2,…,Вn з частотами .
Очікуваний виграш (програш) підприємця складає:
(13)
Очікуваний виграш держави:
(14)
Очікуваний виграш податкового інспектора:
. (15)
Оскільки підприємець прагне мінімізувати сплачені податки (включаючи штрафи і суми, витрачені на хабарі) , то податковий інспектор збільшує власні доходи за умови виконання планових надходжень у бюджет . У протилежному випадку податкову адміністрацію (інспектора) очікують санкції з боку вищих інстанцій. Розв'язанням, у випадку змішаних стратегій , буде такий розподіл чистих стратегій підприємця й інспектора, для яких виконуються умови:
(16)
, (17)
(18)
Якщо наведена система нерівностей виконується, то існує рівноважна ситуація, при цьому підприємець сплачує найменші податки, а зміна стратегії веде тільки до їх збільшення. Очікуваний прибуток податкової адміністрації (інспектора) є також найбільшим і якщо він змінює стратегію, то прибуток тільки зменшується. За теоремою Неша, для будь-якої біматричної гри існує хоча б одна рівноважна ситуація у змішаних стратегіях. Тоді рівняння (16), (17) визначають вибір змішаних стратегій , елементи платіжної матриці однозначно визначаються елементами матриці та . У цьому випадку умова (18) щодо планових показників виконується не обов'язково. Звідси виникає бажання податкової адміністрації зменшити величину запланованих надходжень. Тоді умова (18) не стримуватиме підбір оптимальних стратегій податківця та підприємця. Розглянемо докладніше можливі рівноважні ситуації або можливість існування сідлової точки. Нехай серед М стратегій підприємця існує дві домінантних, пов'язаних із ухиленням від сплати податків. Перша - сплатити податки частково і за допомогою фальсифікації податкової звітності зробити спробу уникнути від штрафних санкцій, друга - не приділяючи значної уваги ретельності фальсифікованих документів, виділити кошти на хабар податкової інспекції. Нехай відповідні номери цих стратегій n та n+1.
Податковий інспектор має серед інших також дві домінантних стратегії - узяти хабар і не призначити штрафні санкції (стратегія Cl) чи не брати хабар і накласти на підприємця штрафні санкції(стратегія Cl+1). У результаті з платіжної матриці підприємця і податкового інспектора можна виділити дві підматриці:
На основі співвідношення (12) можна стверджувати, що платіжна матриця бюджету однозначно визначається за відомими підматрицями і . Мінімальним елементом матриці використовуємо величину як мінімальну (планову) суму того, що підприємець повинний сплатити державі. У випадку виявлення фальсифікації він сплатить розмір , де - розмір хабаря, у випадку не виявлення лише при використанні податковим інспектором стратегії Сl (узяти хабар).
Нехай імовірність виявлення фальсифікації підприємця у випадку n стратегії дорівнює g, у випадку n + 1 стратегії імовірність виявлення дорівнює 1. Тоді першими елементами перших рядків матриць і є їхні математичні чекання:
. (19)
У випадку застосування штрафних санкцій підприємець сплачує , де - коефіцієнт тінізації економіки:
, (20)
де - ставка штрафних санкцій, - ставка оподатковування. Причому в більшості випадків вважаємо, що . Тоді:
. (21)
У випадку n+1
Loading...

 
 

Цікаве