WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Моделі мотивації ухилення від сплати податків - Реферат

Моделі мотивації ухилення від сплати податків - Реферат


Реферат на тему:
Моделі мотивації ухилення від сплати податків
Шляхи ухилення від сплати податків можна поділити на легальні і нелегальні. Легальні - це зменшення розміру сплачених податків шляхом юридично та економічно обґрунтованих методів, не виходячи за межі існуючого законодавства [1]. Нелегальні - це такі шляхи, які використовують незаконні методи, наприклад фіктивні рахунки, завищення виробничих витрат, використання офшорних компаній та інші. Обидва типи важливі для наповнення бюджету, але не є незалежними, тобто можлива заміна одного іншим. Вважається, що в країнах, що перейшли на шлях ринкових відносин, нелегальне ухиляння від сплати податків є більш поширеним внаслідок низьких адміністративних можливостей податкових і судових органів [10]. Що стосується України, для якої характерний високий рівень тіньової економіки [6], то цей етап розвитку економіки ще не є завершеним. Існування цього сектора можливе тільки при значному рівні корумпованості органів влади, завдяки якому бюджет недоодержує суми коштів за планованими показниками [3]. Тому моделювання конфліктних ситуацій, що виникають при взаємодії податкових органів і платників податків, є надзвичайно актуальним у нашій державі.
У розповсюджених моделях відхилення від сплати податків, які наведено у працях Майлза і Гандхи [8; 9], розв'язання будується на основі теорії раціональної поведінки, яка полягає в максимізації очікуваного значення функції корисності платника податків до сплати податків. Недоліком цих робіт є те, що вони не пристосовані до розв'язання питань трансформаційної економіки, пов'язаних з великим рівнем корумпованості суспільства та існуванням тіньового сектора. У зв'язку з цим метою роботи є знаходження ефективних засобів боротьби з корумпованістю органів податкової служби. До завдань також необхідно віднести аналіз існуючого податкового законодавства для внесення відповідних змін, які дозволять зменшити рівень тінізації економіки та збільшити надходження до бюджету.
Модель раціональної поведінки платника податків. Розглянемо задачу, яку розв'язує платник податку під час заповнення податкової декларації.
Дохід, який декларується, - це питання, що потребує розв'язання в умовах невизначеності. Платник податків має два можливих шляхи його розв'язання:
1) задекларувати свій реальний дохід;
2) задекларувати дохід, але меншим ніж реальний (у цьому випадку в дійсності існує безліч рішень).
У результаті аналізу отриманого розв'язку Майлз робить висновок, що для підвищення величини сплачених податків досить збільшити відношення ставки штрафних санкцій до основної податкової ставки, незалежно від величини імовірності виявлення відхилення. Однак існуюча податкова практика не відповідає цьому твердженню. Менталітет платників податків характеризується тим, що без існування реальної погрози фінансових утрат важко очікувати декларування реальних доходів. Крім того, в роботі Майлза моделюється тільки поведінка платників податків, не схильних до ризику (маргінальна корисність убутна функція доходів > 0, 0, < 0.
Математичне очікування корисності перед сплатою податків:
, (1)
де - реальний дохід платника податків, невідомий податковим органам;
- задекларований дохід;
- ставка оподатковування;
- ставка штрафних санкцій;
- імовірність, що відхилення буде виявлено.
Умова існування екстремуму функції корисності платника податків:
. (2)
Для спрощення розрахунків позначимо:
; ; .
Розв'язання умови (2), відмінне від нуля, існує при , а інакше не має сенсу сплачувати податки, оскільки штрафні санкції будуть менші за рівень оподатковування. Нехай виконується умова ,тоді функцію корисності можна подати у вигляді , де для громадянина, не схильного до ризику.
Умова першого порядку (2) перетворюється в наступне:
. (3)
Надалі, для спрощення, будемо називати параметром ризику. Для існування розв'язку < , при обліку властивостей функції корисності платника податків, не схильного до ризику: 0 < , необхідне виконання умови, що
. (4)
Отже, якщо імовірність виявлення заниження доходів буде меншою, ніж відношення ставки оподатковування до ставки штрафних санкцій, то платник податків не декларуватиме фактичні доходи. При збільшенні імовірності платник податків декларуватиме фактичні доходи. Розв'язком задачі в цьому випадку буде . Однак на відміну від розв'язання викладеного в роботі Майлза існує не тільки верхнє обмеження діапазону ймовірностей , але і нижнє, у якому декларований дохід буде менше фактичного. Це обмеження отримаємо з умови . Шляхом нескладних алгебраїчних перетворень можна отримати вираз для нижньої межі області ймовірності існування відмінного від нуля розв'язку:
, (5)
де , де . (6)
У випадку, коли ймовірність виявлення р лежить у діапазоні: < < , розв'язком буде:
, (7)
де (8)
При , платник податків не сплачуватиме податки взагалі. Тоді спільний діапазон ймовірностей виявлення відхилення для платника податків, несхильного до ризику ( ), можна розділити на три частини:
1) - у який податки не декларуються;
2) - у який податки декларуються частково;
3) - у який податки декларуються цілком.
Використану модель можна поширити на випадок платника податків, байдужного до ризику ( ).
Функція корисності в цьому випадку має лінійний вигляд і відображає очікуваний дохід:
, (9)
при .
Якщо , , при , тобто платник податків декларує фактичний дохід.
Якщо , , при , платником податків у цьому випадку дохід не декларується, а очікувана корисність (дохід) більше, ніж у попередньому випадку.
Для людини, байдужної до ризику, діапазон імовірності розбивається на дві частини: якщо - доходи не декларуються; якщо - доходи декларуються цілком.
Розглянемо випадок, коли платник податків схильний до ризику ( ).
Тоді при . Звідси розв'язок (2) існуватиме при , а величина .
Тоді для платника податків, схильного до ризику, спільний діапазон ймовірностей поділяється на три частини:
у першій - при - доходи не декларуються;
у другій - при - декларуються частково;
у третій - при - декларуються цілком.
У загальному вигляді відношення до сплати податків подано в таблиці 1.
Розглянемо цю задачу з погляду наповнення бюджету. Нехай V - очікуваний рівень надходжень:
Таблиця 1
Відношення до сплати податків залежно від параметра схильності до ризику й імовірності виявлення
Знайдемо похідну , вважаючи, що дохід, який декларується, залежить від імовірності виявлення відхилення:
При надходження в бюджет від кожного платника податків зростатимуть у міру зростання імовірності виявлення ухиляння від сплати податків.
Розглянемо залежність бюджету від податкової ставки і ставки штрафних санкцій . Для цього введемо параметр . Знайдемопохідну по цьому параметру від очікуваного доходу:
. (11)
Вираз (11) при будь-яких значеннях і приймає додатне значення , якщо , що свідчить про те, що ці параметри знаходяться в стані субституції, тобто вплив одного з них може замінити вплив іншого.
Попередні розрахунки показують, що система не працює при значеннях р менших р0, тобто неможливо шляхом підвищення лише відношення істотно збільшити рівень сплати податків.
У наведених розрахунках надзвичайно важлива роль, притаманна параметру р0. Для громадянина, не схильного до
Loading...

 
 

Цікаве