WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Конвенціональні та інвестиційні аспекти оподаткування нерезидентів в Україні - Реферат

Конвенціональні та інвестиційні аспекти оподаткування нерезидентів в Україні - Реферат

стосовно деяких компаній. Проблеми подвійного оподаткування вирішуються шляхом укладення міжнародних податкових угод (конвенцій) та врегулювання вітчизняного податкового законодавства. За допомогою податкових угод досягається розмежування податкової юрисдикції щодо доходів юридичних і фізичних осіб між урядами країн-партнерів, усувається можливість неправомірного застосування в односторонньому порядку національного режиму оподаткування. Зазвичай, у таких угодах місцеперебування центру фактичного керівництва (офісу, штаб-квартири) і є остаточним критерієм.
Підраховано, що в світі діє понад 1 000 міжнародних податкових угод. Перші форми взаємодії держав у сфері оподаткування були відомі ще в позаминулому столітті. Так, у 1843 році було укладено угоду з питань адміністративної допомоги в оподаткуванні та обміні фіскальною інформацією між Бельгією та Францією, а у 1845 р. - між Бельгією та Нідерландами [6, с. 43]. Договори, які були укладені ще до Другої світової війни та у післявоєнні десятиліття, зберігають свою силу і нині. Головна особливість міжнародних податкових угод полягає в тому, що як елементи міжнародного податкового права вони мають пріоритет над національним законодавством. Крім того, міжнародні угоди набирають чинності після виконання внутрішніх державних процедур, а саме: після ратифікації податкової конвенції Міністерство закордонних справ надсилає повідомлення (ноту) другій стороні про те, що перша сторона виконала внутрішньодержавні процедури (тобто ратифікувала угоду) і чекає аналогічного повідомлення. Лише після надходження ноти про ратифікацію міжнародна угода (договір, конвенція) набирає чинності. Парафування договорів (необов'язкова, але досить поширена процедура) відповідно до Віденської Конвенції "Про право міжнародних договорів" [2] (ратифікована Україною 14.05.86 р. у складі СРСР) відбувається до офіційного підписання угоди.
Найбільш суттєвою подією щодо запобігання подвійного оподаткування стало прийняття Фінансовим комітетом Організації Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР) "Моделі Договору про запобігання подвійного оподаткування доходів від праці і капіталу" (за версією 1963, 1977 і 1992 років) [4, c. 126]. Проте дана типова Модель Договору ОЕСР про подвійне оподаткування не може вирішити всі проблеми, що виникають при укладенні двосторонніх угод. Хоча договори про запобігання подвійного оподаткування укладаються в інтересах платників податків, а їхні умови і постанови роблять сторони-учасниці договору більш привабливими для інвесторів з погляду фінансових зобов'язань, досить часто деякі питання опо-даткування окремих видів господарської діяльності потребують додаткового розгляду та врегулювання (шляхом укладення додаткових угод).
Україна також використовує міжнародні податкові угоди. Застосування норм національного законодавства, перш за все ст. 9 Конституції України [3], ст. 19 Закону України "Про систему оподаткування" [11], ст. 18.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" [10], гарантують першочерговість норм міжнародного права над національним. Зокрема, в ста-тті 18.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що у разі, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
Станом на кінець 2003 р. в Україні вступили в силу угоди про усунення подвійного опода-ткування, підписані із 50 країнами світу [8]. Ратифіковані угоди з такими країнами, як Бразилія, Монголія, Алжир, Кувейт, ОАЗ, а підписані - з Люксембургом, Кубою, Словенією, Сирією та ЮАР. Крім того, згідно зі ст. 7 Закону України "Про правонаступництво в Україні" [12], Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття чинності новими договорами щодо Іспанії та Японії. Стосовно інших країн, оподаткування доходів нерезидентів здійснюється в Україні в повному обсязі.
Дослідженню проблем подвійного оподаткування слід приділити особливу увагу перш за все тому, щоб мати можливість виявити та усунути випадки, коли держава може недоотримати значні суми податкових надходжень з іноземців в Україні, а також з українських громадян за межами нашої держави. Для прикладу розглянемо різні умови щодо оподаткування дивідендів, які виплачуються нерезидентам, передбачені нормами двох документів: Конвенції між Урядом СРСР і Урядом Японії про уникнення подвійного оподаткування [1, c. 20] стосовно податків на доходи, яка чинна та використовується в Україні донині, відповідно до ст. 7 ЗУ "Про правонас-тупництво України" [12] та Конвенції між Кабінетом Міністрів України й Урядом Алжирської Народної Демократичної Республіки про запобігання подвійного оподаткування доходів і майна і попередження податкових відхилень [4, с. 342] (табл. 1).
Проаналізовані джерела [1, c. 20] та [4, c. 351] дали можливість автору обґрунтувати свою думку щодо того, що умови оподаткування дивідендів, які виплачуються нерезидентам відповідно до Конвенції між Кабінетом Міністрів України й Урядом Алжирської Народної Демократичної Республіки про запобігання подвійного оподаткування доходів і майна і попередження податкових відхилень, є більш привабливими для залучення іноземного капіталу.
Режим оподаткування нерезидентів - один із факторів інвестиційного клімату. Україна є досить привабливою європейською державою для іноземних інвесторів, якщо мати на увазі місткий ринок, низьку ціну робочої сили, вигідне географічне положення, сприятливі кліматичні умови. Однак законодавче регулювання іноземного інвестування в Україні ще недосконале. Не раз говорили про те, що постійна зміна законів і нормативних актів не сприяє підвищенню привабливості інвестиційного клімату.
Залучення іноземного інвестиційного капіталу є дуже важливим для української економіки, так як вона не має достатньо власних ресурсів. Обсяг прямих іноземних інвестицій (тобто сукупного капіталу нерезидентів) в Україну протягом останніх п'яти років становив: у 1998 р. - 6 885 млн грн., у 1999 р. - 13 555 млн грн., у 2000 р. - 21 080 млн грн., у 2001 р. - 23 671 млн грн., у 2002 р. - 28 457 млн грн. [15, c. 229]. Відносно внутрішніх інвестицій це становить: 49 %, 77 %, 89 %, 73 %, 76 %, оскільки власні інвестиції України в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування протягом останніх п'яти років становили відповідно: у 1998 р. - 13 958 млн грн., у 1999 р. - 17 552 млн грн., у 2000 р. - 23 629 млн грн., у 2001 р. - 32 573 млн
Loading...

 
 

Цікаве