WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Економічна сутність акцизного збору - Реферат

Економічна сутність акцизного збору - Реферат


Реферат на тему:
Економічна сутність акцизного збору
При виявленні сутності будь-якого соціального явища важливо встановити джерела його виникнення і розвитку, внутрішню структуру, інформаційні зв'язки, вплив на нього об'єктивних економічних законів. Податкова система відноситься до категорії особливих суспільно-економічних явищ. Її особливий статус визначається значною питомою вагою поступлень від збору податків до державного і місцевих бюджетів, охопленням усіх підприємницьких структур і широких верств населення фіскальними функціями. До цього необхідно додати значення податків як економічних важелів ринкових відносин, реінвесторів науково-технічного прогресу, засобу соціального захисту населення.
Проте такий багатофакторний одночасний вплив податків на суспільні відносини вимагає оптимізації не тільки системи в цілому, але й кожного її компонента.
Модернізація податкової системи вимагає моніторингу сутності кожного податку окремо з метою їх подальшої інтеграції та оптимізації. Дослідженню податкової системи та її ролі у суспільних економічних процесах присвячені роботи К. Боулдінга, Г. Девіса, Є. Жамса, Л. Клейна, Д. Макгайра, Ф. Неймарка, Ф. Нітті, В. Парето, Д. Робінзона, П. Самуельсона, М. Фрідмена, Е. Шварта, Є. Хансена та інших.
У сучасних умовах моніторинг податкової системи розглядається у роботах А. Азарова, В. Андрущенка, А. Бодюка, П. Гайдуцького, І. Горленко, В. Довженко, Т. Єфименко, А. Єлисеєва, О. Кузьміна, І. Кухаренко, Ю. Ляшенко, С. Онишко, В. Поповича, Е. Суханової, Л. Тарангул, І.Якушика. Дослідження присвячені як загальносистемному аналізу, так і ПДВ, податку на прибуток, фонду заробітної плати та місцевим зборам. Разом з тим, моніторинг акцизного збору висвітлюється в обмеженій кількості робіт (А. Азаров, О. Данилов, Є. Шевченко, П. Мельник, В. Кольга, В. Онищенко). Хоча питома вага акцизного збору у загальному обсязі наповнення державного бюджету податками становить понад 6 % [1].
Обмеження науково-методичних досліджень сутності та механізму справляння акцизного збору вплинуло і на формування його офіційної ідеологічної концепції, яка само по собі є суперечливою. Так О. Данілов і Є.Шевченко стверджують, що на сьогодні не існує єдиного законодавчого документа, в якому б знайшли відображення всі норми, пов'язані з питанням справляння акцизного збору. Акциз як непрямий податок на певні види продукції включається до ціни цієї продукції і в кінцевому результаті сплачується покупцем, а не виробниками підакцизних товарів [2]. Це означає, що акцизний збір є надбавкою до вартості товару, за рахунок його споживачів.
За роки незалежності України законодавче визначення сутності акцизного збору змінювалося. Так, у ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (1992) акцизний збір трактується як непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів [3]. Уже в Законі України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (1999) акцизний збір визначається як непрямий податок на споживачів окремих товарів (продукції) [4]. У той же час Указ Президента України "Про платників та порядок сплати акцизного збору" (1998) вважає платниками акцизного збору виробників підакцизних товарів [5]. А от якщо товари підакцизної групи ввозяться на митну територію України, то платниками акцизного збору вже не є виробники, а суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, тобто торгово-посередницька сфера [6].
Щодо об'єкта стягнення акцизного збору, то тут всі нормативні акти одностайні: митна вартість імпортних товарів або оборот з реалізації підакцизних товарів, вироблених в Україні.
Існує і розбіжність у розрахунках акцизного збору. За ставками у процентах до обороту з продажу товарів, що реалізуються за вільними цінами, встановленими з урахуванням акцизного збору без податку на додану вартість, нараховується на ціну ювелірних виробів, одягу із хутра норки, нутрії та лисиці, натуральної шкіри. У твердих сумах з одиниці реалізованого товару акцизний збір стягується з тютюнових, лікеро-горілчаних виробів, шоколаду та інших.
Щодо методики розрахунку акцизного збору, то вона єдина. Акцизний збір включається до ціни реалізації товару поряд із собівартістю і прибутком. Після того на цю суму нараховується податок на додану вартість. Виникає ситуація подвійного оподаткування: податок на податок. Хоча акцизний збір на певний товар накладається тільки один раз, на відміну від податку на додану вартість [7].
Виникає суттєве питання: за рахунок чого виникає сума акцизного збору і хто є його платником? Тобто йдеться про економічну сутність акцизного збору. Для цього розглянемо процес ціноутворення в ринкових умовах.
В економічній теорії щодо ціноутворення існує два концептуальні підходи: граничної корисності і трудової вартості. Під граничною корисністю розуміється корисність конкретного виду товару, яка ще здатна задовольнити потребу споживача в ньому. Ціна товару безпосередньо залежить від ступеня насичення потреби в ньому.
Таким чином, ціна товару встановлюється під дією економічного закону попиту і пропозиції. Санкціонована індивідом гранична корисність цінності визначає затрати виробництва, прибуток, а не навпаки [8]. Згідно з теорією граничної вартості ціна товару не пов'язана із суспільно-необхідними затратами праці. Тоді вартість акцизного збору є часткою корисності товару і він оплачується його споживачем. Проте такий підхід не відповідає принципам побудови податкової системи України, де визначальним є поняття доданої вартості, яке в теорії граничної корисності повністю відсутнє.
Другим концептуальним підходом ціноутворення в ринкових умовах є теорія трудової вартості. Згідно з нею вартість товару визначається суспільно-необхідними затратами праці, що пішли при його виготовленні. Ціна товару на ринку відображає його вартість і
Loading...

 
 

Цікаве