WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Диференційовані рентні платежі: проблеми та перспективи - Реферат

Диференційовані рентні платежі: проблеми та перспективи - Реферат


Реферат на тему:
Диференційовані рентні платежі: проблеми та перспективи
Діюча в Україні система встановлення рентних платежів за видобуток нафти, природного газу передбачає визначення розміру рентних платежів залежно лише від обсягів видобутку і не встановлює їх залежності від ціни реалізованої продукції.
Діюча система не враховує особливості нафтогазовидобувної галузі, що характеризується різноманітністю гірничо-геологічних умов розробки нафтових і газових родовищ і, як наслідок, різною собівартістю видобутку. При цьому більшість нафтогазових родовищ України (близько 70 %) знаходяться у тяжких гірничо-геологічних умовах та мають низький дебіт вуглеводнів, експлуатація свердловин нерентабельна або дуже низька.
Тобто рентні платежі в їх теперішній формі є специфічною формою податку на одиницю продукції, несуть однорідне економічне навантаження і є близькими до акцизу. Це суперечить економічній сутності цього платежу, метою якого є вилучення на користь держави частини надприбутку, одержаного нафтогазовидобувними підприємствами від реалізації видобутих нафти і природного газу залежно (у першу чергу) від коливання цін.
Сьогодні в Україні не існує законодавчо встановленого механізму визначення ставки рентних платежів за нафту і природний газ. Зазначені ставки встановлюються на кожний поточний рік Законом України "Про державний бюджет України" і протягом останніх років коливалися, залежно від економічної ситуації у державі, в дуже широких межах - від нульової ставки до 30,6 грн. за 1000 куб. м природного газу та від нульової ставки до 160 гривен за тонну нафти. Це суперечить діючому законодавству України, оскільки відповідно до статті 1 Закону України "Про систему оподаткування", "ставки, механізмсправляння, пільги щодо оподаткування мають встановлюватися тільки законами України про оподаткування".
Верховною Радою України 22 травня 2003 року прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" та деяких законодавчих актів" № 849-ІУ яким, без економічного обґрунтування, черговий раз значно збільшено розмір рентних платежів на природний газ з 28,9 грн. до 30,6 грн. за 1000 куб. м, на нафту з 52,02 грн. до 160 грн. за тонну нафти та введено додаткову рентну плату за газовий конденсат у розмірі 104,04 грн. за тонну.
Зазначене підвищення розмірів рентних платежів за попередніми розрахунками забезпечує державі додаткові надходження в розмірі близько 88 млн гривень, але фактично на відповідну суму зменшуються капітальні вкладення у видобуток вуглеводнів в Україні.
Таким чином, сьогодні рентні платежі забезпечують гарантований дохід держави, але не вирішують проблеми по вилученню надприбутків у видобувників вуглеводнів.
Економічно необґрунтоване встановлення ставок рентної плати на нафту і природний газ призводить до збиткової діяльності нафтогазовидобувних підприємств, не дає можливості здійснювати приріст запасів та забезпечити технічне переоснащення родовищ. Крім того, слід зауважити, що видобутий підприємствами НАК "Нафтогаз України" газ постачається населенню регульованій державою ціні, яка покриває лише собівартість, рентну плату та інші податкові зобов'язання. За таких обставин видобувати газ стає не-вигідно. Така політика призводить до постійного дефіциту капітальних вкладень.
У національній Програмі "Нафта і газ України до 2010 року", прийнятій постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.01 р. № 665, сформульовано основний принцип енергетичної безпеки країни - максимально можливе забезпечення потреб держави у паливно-енергетичних ресурсах за рахунок підвищення обсягів власного їх видобутку, послаблення залежності від імпорту енергоносіїв.
Відповідно до положень цієї Програми з метою нарощування обсягів власного видобутку нафти і газу передбачалося в середньому щорічно вкладати в нафтовидобуток близько 1 770 млн грн. Але у нафтогазовидобувному комплексі має місце постійний дефіцит коштів і, як наслідок, невиконання запланованих Програмою обсягів видобутку нафти та газу.
При однаковій ціні на видобуті нафту і природний газ та єдиній системі оподаткування величина рентних платежів не може бути однаковою для всіх родовищ, її роль має полягати в регулюючій функції держави і забезпечувати зацікавленість надрокористувача в розробці родовищ як зі сприятливими гірничо-геологічними умовами, так і таких родовищ, де гірничо-геологічні умови обтяжливі для економічно вигідного видобутку нафти і природного газу.
Одним із шляхів вирішення цього питання та поліпшення економічного стану нафтогазовидобувних підприємств є встановлення економічно обґрунтованого розміру рентних платежів (залежно від ціни реалізованої продукції) та їх диференціація залежно від різних гірничо-геологічних умов розробки родовищ.
Найбільш концентрованими показниками сприятливості чи несприятливості гірничо-геологічних умов для економічно вигідного видобутку нафти чи природного газу із надр є:
- глибина залягання покладу нафти чи газу, яка обумовлює розмір капітальних витрат на буріння свердловин та експлуатаційні витрати видобутку вуглеводнів;
- середній дебіт свердловин, який безпосередньо впливає на розмір валового доходу нафтогазовидобувних підприємств.
У практиці нафтогазовидобувних країн світу не існує єдиної методики нарахування і справляння рентних платежів. У більшості нафтогазовидобувних країн рентні платежі встановлюються у відсотках від вартості видобутих нафти і газу, виходячи з нормативних (диференційованих залежно від гірничо-геологічних умов розробки родовищ) ставок рентних платежів, з урахуванням існуючого рівня цін на нафту і природний газ.
Слід зазначити, що останні 5-10 років у світовій практиці відмічається тенденція деякого зменшення нормативів рентних платежів. Крім того, більш високі нормативи рентних платежів мають місце в країнах-експортерах нафти і газу. Для більшості країн-імпортерів нафти і газу, особливо тих, що зацікавлені в залученні для розвідки і розробки своїх родовищ іноземних інвестицій, ці нормативи не перевищують 12,5 %.
При визначенні вартості видобутих нафти і природного газу користуються як реальними цінами світового ринку, так і встановленими органами державного управління спеціальними регульованими цінами. При розробці морських родовищ нафти і природного газу та
Loading...

 
 

Цікаве