WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Вплив оподаткування на рівень сплати податків на підприємствах різних форм власності (на прикладі м. Києва) - Реферат

Вплив оподаткування на рівень сплати податків на підприємствах різних форм власності (на прикладі м. Києва) - Реферат

донарахувань не було, дорівнює 322, а це складає 11,2 % від загальної кількості. Якщо розглядати цей показник як відношення сплачених податків до загальної суми з урахуванням доплат, то цей показник становить 77 %. Наприклад, у США ще в 1995 році рівень добровільності становить 85-90 % [16]. У нашому випадку певна кількість доплат була незначною, вона навіть не компенсувала витрат на проведення перевірки. Тому введемо межу ефективності, яка становить, на нашу думку, близько 1000 грн та розрахуємо відповідно до першого варіанта оцінки. Така величина донарахувань пов'язана, у першу чергу, з технічними помилками початковогонарахування податків. Тоді кількість платників податків, які відповідають цьому критерію, становить 649. У процентному відношенні це становить 22,6 %. Проте ця величина є також надзвичай-но незначною. Однак якщо оцінити процес перевірок щодо економічної ефективності, то межа повинна бути суттєво збільшеною з урахуванням усіх прямих і непрямих витрат на проведення перевірок (приблизно до 8 000 грн).
Аналіз податкового навантаження. Проаналізуємо побудовані гістограми розподілу податкових навантажень по податках, сплачених за 2005 рік (рис. 1). Найбільша кількість підприємств (приблизно 1420 або 49,4 %) сплачує податків за 2005 рік у розмірі менше, ніж 0,2 % від валового доходу. Серед них 521 (або 18,1 %) не показали доходу взагалі і відповідно не сплатили податків. Найбільше податкове навантаження становило 39,7 % від валового доходу.
Рис. 1. Статистичний розподіл податкового навантаження за 2005 р. (кількість спостережень n = 2877, число інтервалів - 50, крок - 0,006 (0,6 %)
Проаналізуємо, як вплинули на рівень сплати податків донарахування в кінці 2005 року. Для цього побудуємо гістограму за перший квартал 2006 року (рис. 2). Як і в 2005 році, найбільша кількість підприємств сплачувала податків у розмірі менш ніж 0,2 % від валового доходу. При збільшенні навантаження відповідна кількість підприємств прямує до нуля.
Рис. 2. Статистичний розподіл податкового навантаження за I кв. 2006 р. (кількість спостережень n = 2877, число інтервалів - 50, крок - 0,006 (0,6 %)
Результати порівняльного аналізу податкових навантажень до і після перевірок подано в табл. 3. Кількість підприємств, які не сплачували податки, взагалі збільшилася до 664 або 23,1 % проти 18,1 % в 2005 році. Також збільшилася частка підприємств, які сплачували податки менше 0,2 % від валового доходу ( з 49,5 до 55,5 %).
Усі показники в інших діапазонах суттєво не відрізняються від показників минулого 2005 року. Звідси випливає, що проведені перевірки та донарахування в 2005 році не вплинули позитивно на сплату податків у першому кварталі 2006 року.
Таблиця 3
Порівняльний аналіз податкового навантаження до і після впровадження штрафних санкцій
Податкове навантаження, % 0-0,2 0,2-1 1-2 2-3 3-4 4-5 5-6 6-10 > 10
2005 р. (кількість підприємств) 1421 766 331 134 78 46 27 42 32
Питома вага, % 49,5 26,5 11,4 4,6 2,7 1,6 0,9 1,5 1,3
2006 р. 1 квартал 1594 703 249 115 44 34 40 48 50
Питома вага, % 55,5 24,4 8,6 4,0 1,5 1,2 1,4 1,7 1,7
Для поглибленого аналізу впливу нарахувань на величину сплачених податків проаналізуємо лінійну залежність податкового навантаження у першому кварталі 2006 р. від податкового навантаження у 2005 році (Х1) та показника, який характеризує ефективність податкових перевірок (Х2). Як цей показник, використаємо різницю податкового навантажен-ня після донарахувань і податкового навантаження до нарахувань. У результаті проведеного регресійного аналізу (табл. 4) була отримана економетрична модель виду:
(1)
Отримана модель дозволяє стверджувати про існування щільної залежності від податко-вого навантаження за попередній рік.
Таблиця 4
Оцінки параметрів економетричної моделі
Параметр Оцінка Стандартна помилка t- критерій
Стьюдента Р- величина
Вільний член 0,004 0,0003 13,5 0,00...
Х1 0,546 0,0126 43,5 0,00...
Х2 - 0,000002 0,000006 - 0,4 0,7
R2 = 39,9%; F = 946,9, SEE = 0,016.
Однак ефективність впливу перевірочної роботи на податкові надходження відсутня, тому що коефіцієнт при змінній, що характеризує якраз цю ефективність, є не значною (величина критерію дорівнює 0,4 при критичному значенні ).
Як згадувалося раніше, значна частка штрафних санкцій має незначні як абсолютні, так і відносні величини. Тому в наступній регресійній моделі ми враховували тільки ті підприємства, для яких величина податкового навантаження внаслідок штрафних санкцій зросла більше ніж на 1 %. Для цієї вибірки регресійна залежність аналогічна виразу 1 і
(2)
коефіцієнт при не значимий.
Отримана модель практично така ж, як і попередня. Це вказує на те, що перевірочна робота не є системною, тобто відсутня певна логіка та алгоритм цих перевірок, і вона не впливає позитивно на ступінь сплати податків підприємств.
Розподіл оцінок рентабельності. На підставі існуючої інформації, зробивши деякі при-пущення, можемо оцінити рентабельність підприємств м. Києва. Для цього була використана друга вибірка, уточнена в результаті діяльності за 2006 рік. Виділимо зі сплачених податків частку, яка в середньому відповідає податку на прибуток підприємства - 31 %. За величиною сплачених податків і податкової ставки податку на прибуток підприємства (- 25 %) знайдемо прибуток до оподаткування П. Витрати З можна знайти, як різницю між валовим доходом і прибутком: , а показник рентабельності визначається як .
Такий підхід є надзвичайно спрощеним, тому що він не враховує соціальні платежі оподаткування фонду оплати праці та відносить сплату ПДВ цілком на рахунок підприємст-ва. Під час аналізу вибірки нами були виключені підприємства з від'ємною рентабельністю (для яких величина прибутку перевищувала валовий дохід). Крім того, з вибірки були вилучені підприємства з рентабельністю більше 100 % (n = 21). Після цього середня величина рентабельності по цензурованій вибірці становила 3,98 % при середньоквадратичному відхиленні 9,1 %. Така значна варіативність вибірки пояснюється існуванням незначної кількості підприємств із високими значеннями рентабельності (табл. 5).
Таблиця 5
Кількість підприємств за рентабельністю
% 0* 0-0,5 0,5 -1 1-2 2-4 4-6 6-10 10-15 15-20 20-30 30-100
n 521* 1735 349 338 246 81 69 27 13 13 6
% 18,1 60,3 12,1 11,7 8,6 2,8 2,4 0,9 0,5 0,5 0,2
- кількість підприємств з нульовою рентабельністю включається і в інтервал 0-0,5 %
Крім того, нами була розрахована на підставі попереднього алгоритму усереднена рентабельність, яка визначалася сумарними валовими доходами і сумарними сплаченими податками. Сумарний валовий дохід
Loading...

 
 

Цікаве