WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Вплив оподаткування на рівень сплати податків на підприємствах різних форм власності (на прикладі м. Києва) - Реферат

Вплив оподаткування на рівень сплати податків на підприємствах різних форм власності (на прикладі м. Києва) - Реферат


Реферат на тему:
Вплив оподаткування на рівень сплати податків на підприємствах різних форм власності (на прикладі м. Києва)
Питання щодо оцінки реального податкового навантаження на мікрорівні залишається досить актуальним. Одні стверджують, що такий підхід неконструктивний, оскільки він не враховує корисності оберненого потоку благ, який отримують платники податків (юридичні особи) за рахунок бюджетних витрат [14]. Інші вважають існування юридичних осіб лише механізмом, що забезпечує передачу прибутків із підприємницької діяльності до безпосередньо власників бізнесу [2]. На нашу думку, підхід до оцінювання податкового навантаження і звідси вплив адміністративних важелів регулювання має зміст, оскільки саме підприємство (юридична особа) сплачує податки, включаючи податок на доходи фізичних осіб із зарплати найманих працівників. Крім того, юридична має деякі можливості, яких не має фізична особа (наприклад, отримання кредиту, подання позиву до арбітражного суду та інші). Що стосується податку на додану вартість (далі - ПДВ), то відповідно до механізму адміністрування він цілком перекладається на споживача, однак якщо порівняти попит на деякий товар за відсутності ПДВ і попит після його впровадження, то стає зрозуміло, що втрати від оподаткування несе як виробник, так і споживач унаслідок зменшення попиту після впровадження податку [3, с. 13]. У нашій роботі ПДВ також враховується під час оцінки податкового навантаження. Але у наведеній статистиці відсутня інформація щодо сплати соціальних платежів, які, по суті, є оподаткуванням фонду заробітної плати і тому повинні враховуватися при оцінці податкового навантаження [1].
Крім того, величина ставки оподаткування фонду оплати праці (ставка соціальних платежів) має суттєвий вплив на тінізацію економіки в цілому [9].
Зазвичай, податкове навантаження вимірюється відносно показників економічної діяльності підприємств прибутку або валового доходу, однак вважається, що величина валового доходу - більш об'єктивний показник економічної діяльності, оскільки підприємці схильні до зменшення бази оподаткування податку на прибуток підприємства і використовують значну кількість схем (завищення витрат на сировину, маркетингові та страхові послуги) з метою ухилення від сплати податку [12]. Внаслідок цього в останні роки рентабельність основних галузей економіки України показує стійку тенденцію до зменшення. Можливо, це пов'язано з недоліками податкового планування і контролю за комерційною діяльністю підприємств [8].
Виходячи з цього, деякі дослідники роблять висновок про правильний шлях розвитку вітчизняної економіки на підставі факту, що підприємці вкладають кошти у низькорентабельні або збиткові інвестиційні проекти [15]. Для аналізу діяльності таких підприємств можливе застосування іншого показника - соціально-податкового навантаження, який розраховується як співвідношення до валового доходу суми витрат з нарахування та виплати заробітної плати а також інших податкових та обов'язкових платежів [4].
З іншого боку, широко відомим фактом є значна тінізація української економіки та, за твердженням авторитетних зарубіжних організацій, Україна займає одне з перших місць за рівнем корумпованості органів державної влади і, навіть, не в змозі впровадити базисні антикорупційні принципи, які добре спрацьовують у інших країнах [18].
Це пояснюється тим, що фактичний рівень рентабельності в значної частини підприємств більший, ніж показник, який декларується, і швидше перевищує, наприклад, ставки по гривневих депозитах у банках, що в середньому складають 15-18 % [19]. За допомогою корупційних механізмів здійснюється перерозподіл прибутків, які є потенційними доходами держави між підприємцями та корумпованими службовцями [18].
Як зазначалося раніше, головним показником, що характеризує відношення підприємства до сплати податків, є відношення сплачених податків до валового доходу. Тому, якщо брати відношення сплачених податків до прибутку, то остання характеристика може бути суттєво занижена за рахунок методів оптимізації податкових платежів (завищення витрат на виробництво, завищення маркетингових послуг, псевдо страхування, використання штучно занижених експертних цін тощо). При такому підході вважається, що приховати прибуток підприємства значно легше, ніж валовий дохід (касовий метод дозволяє розраховувати достатню точність розрахунку валового доходу). Тому існує пропозиція значну тінізацію фонду оплати праці використати як базу для соціальних платежів валовий дохід [10]. Коли є значний за обсягом тіньовий сектор економіки [11], важливим питанням є ефективність діяльності податкової служби, спрямованої на зменшення податкових злочинів. У країнах з ринковою економікою важливою характеристикою є ступінь добровільності сплати податків (відношення добровільно сплачених податків до суми сплаченої з урахуванням донарахувань [16]).
Проаналізуємо статистичні дані відносно валового доходу та сплачених податків 2 880 підприємств м. Києва за 2005 рік і перший квартал 2006 року. Серед сплачених податків найбільша частка податку на прибуток підприємств (далі - ППП), податку на додану вартість (далі - ПДВ), податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО), інших податків і платежів (далі - ІП) (акциз, плата за землю тощо), що визначені законодавством про оподаткування.
У результаті податкових перевірок для деяких із цих підприємств було нараховано штрафні санкції. Тому однією з цілей цього дослідження є аналіз ефективності впливу нарахування штрафних санкцій на сплату податків у наступному часовому інтервалі. Для вирішення цього завдання зроблена спроба виявити основні чинники нарахування штрафних санкцій та передбачити їхні наслідки у наступні проміжки часу.
Крім того, були уточнені показники діяльності 2 634 підприємств відносно валових доходів і сплачених податків за 2005-2006 рр. Ці підприємства забезпечили близько 50 % податкових платежів, що адмініструється державною податковою адміністрацією у м. Києві. Зі 10,1 млрд. грн. частка окремих податків у загальній сумі податків така: ППП - 31 %, ПДВ - 35 %, ПДФО - 15 %, ІП - 19 %. Також було використано дані щодо форми власності досліджуваних підприємств. На підставі цієї інформації можна зробити висновки стосовно залежності податкового менеджменту [7] підприємств від форм власності, тенденцій розвитку підприємств різної форми власності та впливу на цей розвиток адміністрування податків.
Аналіз вибірки. Припустимо, що податкове навантаження щодо валового доходу є об'єктивною характеристикою відношення до сплати податків, яка дозволяє не враховувати суттєву відмінність в обсягах виробництва та в обсягах сплачених
Loading...

 
 

Цікаве