WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аналіз ризику несплати податків із застосуванням методів нечіткої логіки - Реферат

Аналіз ризику несплати податків із застосуванням методів нечіткої логіки - Реферат


Реферат на тему:
Аналіз ризику несплати податків із застосуванням методів нечіткої логіки
Відповідно до наказу ДПА України від 23.02.05 № 78 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розподілу платників податків за категоріями уваги та їх супроводження органами державної податкової служби" [1] (далі - Методичних рекомендацій), який на сьогодні є одним із головних нормативних документів роботи органів державної податкової служби, необхідним у їх діяльності є забезпечення своєчасності реагування на податкову поведінку платника податків, однакового підходу до платників податків із схожою податковою поведінкою. З метою дотримання вказаного вище було визначено необхідність розподілу суб'єктів господарювання (далі - СГ) за категоріями уваги з боку органів ДПС.
Відповідно до Методичних рекомендацій, податковим ризиком називається вірогідність порушення податкового законодавства суб'єктом господарювання, у результаті чого можливі втрати надходжень до бюджету. Критерієм розподілу є правило віднесення СГ до відповідної категорії уваги на основі оцінювання податкових ризиків або факторів ризику та сум валового доходу. Категорія уваги (коридор) - характеристика СГ відповідного рівня ризику та фіскальної важливості, сформована на основі критеріїв розподілу. За податковою поведінкою розрізняють такі категорії уваги:
- категорія 1 (зелений коридор) - сумлінні платники податків;
- категорія 2 (жовтий коридор) - платники податків помірного ризику;
- категорія 3 (помаранчевий коридор) - платники податків високого ризику;
- категорія 4 (червоний коридор) - платники податків високого ризику з ознаками шахрайства.
Під час визначення категорії уваги використовується інформація про діяльність СГ, яка умовно розподіляється за джерелами: із реєстраційних даних, із податкової звітності, у результаті контрольно-перевірочної роботи, із зовнішніх джерел. Відповідно до Методичних рекомендацій після розподілу платників податків по групах у кожній групі кожного коридору здійснюється ранжування декларацій за їхніми індивідуальними індексами, серед яких є індекси господарювання, фіскальної значимості платника та територіально-регіональний.
Якщо проаналізувати слабкі та сильні сторони підходу до оцінки ризику несплати податків суб'єктами господарювання, затвердженого наказом ДПА України № 78 від 23.02.05 [1], можна прийти до таких висновків. По-перше, в Методичних рекомендаціях при визначенні індивідуального індексу господарювання використовуються експертні оцінки важливості всіх факторів ризику, що призводить до значної суб'єктивності у вирішальних судженнях. Щодо індексу фіскальної важливості, то й досі тривають дискусії щодо його визначення та величин, які будуть при цьому обчислюватися. Територіально-галузевий індекс також є досить надуманим показником, оскільки із його використанням загальні індекси для абсолютно однакових підприємств, що зареєстровані в різних областях, можуть відрізнятися за своїм значенням у сотні разів. А якщо застосовувати його для ранжування важливості підприємств лише по одній області, тоді, наприклад, у територіальній складовій взагалі відпадає необхідність, оскільки даний показних для всіх підприємств області є однаковим.
Сам розподіл платників здійснюється на основі набору заздалегідь заданих правил. У цих правилах часто виникають суперечності, через що кожного місяця велика кількість платників після автоматичного розподілу переводяться між коридорами уваги вручну. До того ж подібна система не здатна навчатися на існуючому статистичному матеріалі, самостійно генеруючи при цьому правила логічного висновку.
Використання математичного моделювання для аналізу та оптимізації діяльності різнопланових елементів податкової системи є дійсно актуальним і важливим завданням, оскільки дозволяє математично обґрунтовано ставити та розв'язувати задачі підвищення ефективності діяльності ДПС в цілому. Математичні методи уже застосовували при моделюванні податкової системи [2, 3].
При побудові алгоритму розподілу платників податків за коридорами уваги однією з основних вимог до нього з боку ДПА була та, щоб він був логічним, а не алгебраїчним. Крім того, даний алгоритм повинен поєднувати в собі авторозподіл і базу ризиків і допускати можливість автоматичного переходу декларанта з коридору в коридор із використанням двох кольорів одночасно - кольору декларації і кольору СГ. Серед інших вимог, поставлених для побудови автоматизованої системи оцінки ризику несплати податків, є такі, як цілісність даної системи, її достатність, гнучкість, надійність, доступність сприйняття, універсальність щодо розширення.
Усі вказані вище вимоги найкраще описують властивості саме нечітких моделей, із сутністю функціонування яких можна ознайомитися в роботах А.П. Ротштейн, А.В. Матвійчука. Більше того, із застосуванням моделей на нечіткій логіці всі СГ будуть автоматично проранжовані за значеннями їхніх функцій належності до того чи іншого коридору уваги, а не на основі значень символічних індексів.
Алгоритм проведення аналізу ризику несплати податків. Розробимо підхід до аналізу СГ з погляду оцінки ризику несплати податків і віднесення їх до певного коридору уваги із використанням апарату нечіткої логіки, який буде складатись із таких основних етапів.
Етап 1 (Показники). Робочою групою на рівні ДПА України формується набір окремих показників Xij, , з N груп по Mi факторів у кожній i-тій групі. Відповідно до наказу ДПА України № 78 [1] набір критеріїв для визначення можливості переходу декларанта з коридору в коридор складається з двох груп показників: Х1 - кольору декларації та Х2 - кольору СГ.
У свою чергу, комплексне значення кожної з указаних груп установлюється за визначеними факторами ризику, які самі поділяються на декілька підгруп: фактори, визначені на підставі реєстраційних даних, податкової звітності, у результаті контрольно-перевірочної роботи, із зовнішніх джерел. Проте розподіл основних груп показників на ці додаткові є недоцільним через ряд причин.
По-перше, вирішальні правила зазвичай формуються на основі одного фактора ризику або
Loading...

 
 

Цікаве