WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Порядок нарахування амортизації основних засобів і відображення її в бухгалтерському та податковому обліку - Реферат

Порядок нарахування амортизації основних засобів і відображення її в бухгалтерському та податковому обліку - Реферат

таке рішення необхідно прийняти до початку 2004 року і його не можна змінювати протягом року (необхідно відобразити в обліковій політиці підприємства); доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2004 року.
Отже, амортизації за "новими" нормами підлягають не всі новопридбані підприємством об'єкти основних фондів, атільки нові, які раніше не були в експлуатації.
Наявність двох різних норм амортизації передбачає введення в податковому обліку відповідної аналітики, найзручнішої для підприємства. Так, у податковому обліку кожна група основних фондів розбивається відповідно на 2 підгрупи.
При придбанні об'єкта основних фондів підприємство збільшує балансову вартість відповідної групи на суму: витрат на його придбання; транспортних витрат, пов'язаних з його доставкою; платежів зі страхування ризиків доставки об'єкта; платежів, пов'язаних з його реєстрацією; інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням об'єкта і доведенням його до робочого стану.
Нерідко об'єкт основних фондів підприємство виготовляє власними силами. У цьому випадку балансова вартість включає всі виробничі, реєстраційні витрати з його виготовлення і введення в експлуатацію.
Створюючи або купуючи основні фонди для використання у пільгових операціях, суму вхідного ПДВ включають до вартості групи (об'єкта). Неплатники ПДВ так роблять у будь-якій ситуації. Що стосується відсотків за користування кредитом на купівлю основних фондів, то вони збільшують валові витрати, а не вартість групи (об'єкта).Як уже зазначалось для 1-ї групи ОФ (це будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини, (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі), норма амортизації, встановлена у розмірі 2 % балансової вартості окремого об'єкта основних фондів на початок розрахункового кварталу (облік ОФ 1-ї групи ведуть пооб'єктно).
При виведенні з експлуатації об'єкта 1-ї групи (через будь-які причини, чи це продаж, ремонт, ліквідація, консервація, чи реконструкція) балансову вартість групи зменшують на його вартість.
Основні фонди 2-4 груп обліковують за сукупною балансовою вартістю групи. До кожної групи застосовують відповідну норму амортизації.
Для 2-ї групи (автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, пристрої і приладдя до них) вона становить 10 %, для 3-ї (це ОФ, не включені в групи 1, 2 і 4) - 6 %, а для 4-ї (сюди входять електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування і друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації) - 15 %. Цю групу формують починаючи з 1 січня 2003 року, але перегрупування об'єктів, раніше віднесених до групи 2, не проводять.
Необхідно зазначити, якщо предмети передбачається використовувати більше року з дати введення в експлуатацію, то незалежно від вартості для цілей податкового обліку їх включають до відповідної групи основних фондів і амортизують.
Балансову вартість груп 2, 3 і 4 амортизують доти, доки вона не дорівнюватиме нулю. Виводячи з експлуатації об'єкт будь-якої із цих груп (крім випадків продажу), балансової вартості групи не змінюють. А ось при продажу її зменшують на вартість реалізованого об'єкта без ПДВ. Якщо остання виявляється більшою за балансову вартість групи, то її прирівнюють до нуля, а суму перевищення включають до валового доходу відповідного звітного періоду.
Балансову вартість групи також зменшують, якщо на початок кварталу вона не містить матеріальних цінностей. Тоді на її балансову вартість збільшують валові витрати, після чого її вважають рівною нулю; одержують компенсацію за вимушену заміну від страхової компанії, або особи, винної у завданні шкоди (вартість групи зменшують на суму компенсацій). Щоб полегшити податковий облік операцій з основними фондами, на підприєм-ствах доцільно використовувати спеціальні самостійно розроблені відомості, що допомагають сформувати показники рядків податкової звітності.
Враховуючі ці моменти можна стверджувати, що прийнята на сьогодні облікова практика, згідно з якою основні засоби можуть амортизуватися лише за встановленими нормами амортизації у складі загальної групи основних засобів, є недоречною, бо не відповідає вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, зокрема критеріям визнання активів і результатів їх використання підприємством.
Згідно з П(С)БО 7 [1] нарахування амортизації призупиняють на період реконструкції, модернізації, добудування, дообладнання, консервації об'єктів основних засобів. У податковому ж обліку сказане стосується тільки основних фондів групи 1. Виведення із експлуатації об'єктів основних фондів груп 2-4 (через будь-які причини, крім продажу) на їх балансову вартість, а тому на амортизацію, ніяк не впливає.
Процес списання подальших витрат, пов'язаних з обслуговуванням та експлуатацією основних засобів, тобто при проведенні ремонтів за П(С)БО 7 [1] "Основні засоби" відносять до складу витрат того періоду, у якому вони були здійснені чи проводиться їх капіталізація, тобто включення до балансової вартості основного засобу, який ремонтувався, що звичайно, залежить від кінцевих результатів ремонту. Якщо в результаті ремонту основні засоби відновили свої технічні можливості, що дозволить одержати від нього очікувані економічні вигоди протягом первісно визначеного терміну його корисної експлуатації, то ці витрати необхідно визнати як витрати у Звіті про фінансові результати у тому періоді, коли вони були здійснені. Якщо ж ці витрати на ремонт основного засобу були здійснені з метою або внаслідок здійснення яких очікуване надходження майбутніх економічних вигід від подальшого використання цього основного засобу перевищить їхню первісну оцінку, то в цьому разі витрати на ремонт необхідно капіталізувати, збільшивши на їх величину балансову вартість основного засобу, а значить і збільшивши таким чином суму, що підлягає амортизації протягом переглянутого чи залишкового терміну корисного використання основних засобів.
Процедура визнання витрат на ремонт основних засобів як у статті Звіту про фінансові результати чи суми збільшення балансової вартості необоротного активу в балансі ні в якому разі не може визначатися за абсолютною чи відносною величиною цих витрат, а лише економічними та технічними наслідками такого заходу, як ремонт.
Таким чином, у випадку, коли в результаті ремонту основний засіб просто відновлює свої технічні характеристики, то відповідні бухгалтерські записи
Loading...

 
 

Цікаве