WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Переоцінка об’єктів бухгалтерського обліку відповідно до зміни цін і впливу інфляції: досвід зарубіжних країн та України - Реферат

Переоцінка об’єктів бухгалтерського обліку відповідно до зміни цін і впливу інфляції: досвід зарубіжних країн та України - Реферат

активів над монетарнимизобов'язаннями призводить до втрати підприємством купівельної спроможності, а при перевищенні монетарних зобов'язань над монетарними активами збільшується його купівельна спроможність. Подібний прибуток або збиток має назву інфляційного прибутку або збитку. Отже, інфляційним прибутком або збитком є чиста монетарна позиція, яка розраховується як різниця між монетарними активами та монетарними зобов'язаннями. Перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською покаже інфляційний прибуток (від'ємна монетарна позиція), а зворотний випадок (позитивна монетарна позиція) - інфляційний збиток. Він визначається шляхом множення величини зміни загального індексу цін на середньозважену за певний період різницю між монетарними активами і монетарними зобов'язаннями.
Прибуток або збиток за чистими монетарними статтями включається до звіту про фінансові результати.
Важливим питанням перерахування показників фінансових звітів є вибір та використання загального індексу цін. Перерахування фінансових звітів відповідно до МСБО 29 відбувається з використанням загального індексу цін, який віддзеркалює зміни загальної купівельної спроможності. Він відображає співвідношення фактичного фіксованого набору товарів і послуг у поточному періоді та базисному і розраховується за формулою Ласпейреса, у чисельнику якої - сума добутків кількості продукції у натуральному виразі базисного періоду і ціни одиниці продукції звітного періоду, а у знаменнику - сума добутків кількості продукції у натуральному виразі базисного періоду і ціни одиниці продукції базисного періоду [7].
В Україні регулювання питань переоцінки об'єктів бухгалтерського обліку в умовах інфляції здійснюється відповідно до П(СБО) 22 "Вплив інфляції". За своїми концептуальними засадами цей нормативний документ відповідає МСБО 29. Відмінність полягає в тому, що П(СБО) 22 рекомендує інший показник гіперінфляції. Зокрема, в ньому записано, що показники річної фінансової звітності підприємства за умови досягнення значення кумулятивного приросту інфляції 90 і більше відсотків підлягають коригуванню із застосуванням коефіцієнта коригування. При цьому для визначення переоціненої вартості статей балансу використовується загальний індекс інфляції на завершення звітного періоду, опублікований Міністерством статистики України. Отже, в Україні щодо перерахунку показників бухгалтерського обліку ставляться більш жорсткі умови.
Порядок переоцінки окремих видів активів викладено у Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", 8 "Нематеріальні активи", 9 "Запаси", 12 "Фінансові інвестиції". Він у цілому відповідає міжнародній практиці.
Вивчення нормативного регулювання врахування впливу зміни цін на показники бухгалтерського обліку та фінансової звітності у світовій і вітчизняній практиці показало, що для проведення переоцінки використовуються два підходи.
Перший підхід передбачає переоцінку лише окремих видів активів. Він використовується при значній зміні цін на окремі активи в умовах повзучої інфляції. Другий - переоцінку статей фінансової звітності в умовах гіперінфляції.
Крім того, привертає увагу той факт, що ні в міжнародній, ні у вітчизняній нормативній базі не визначені кількісні параметри показників інфляції, за яких необхідно проводити переоцінку. Встановленим є лише кумулятивний коефіцієнт інфляції, який свідчить про наявність гіперінфляції в країні. Разом з тим, кількісні параметри показників інфляції мають дуже важливе значення тому, що вони впливають на коефіцієнти, за допомогою яких здійснюється переоцінка об'єктів бухгалтерського обліку.
У літературі розглядається значення переоцінки не тільки з позицій достовірності фінансової звітності, але й з погляду інтересів фінансового менеджменту. Зокрема, дооцінка основних засобів тягне за собою збільшення сум амортизаційних відрахувань, а отже, і збільшення потоків грошових коштів після реалізації продукції, виготовленої за участю дооцінених основних засобів. Доведено, що при "вдалому" сполученні методів переоцінки і методів прискореної амортизації підприємство може забезпечити себе надходженням грошових коштів у кількості, достатній для здійснення нових капітальних інвестицій [12]. Разом з тим об'єктивність показників фінансової звітності після проведення переоцінки - інфляцію, що перейшла межу повзучої, але її рівень не можна було кваліфікувати як гіперінфляційний. Отже, підприємства не мали підстав для перерахунку показників бухгалтерського обліку та фінансової звітності відповідно до П(С)БО 22. Однак індекси цін інвестицій у власний капітал та на будівельно-монтажні роботи у 1999, 2000, 2001 та 2004 роках зросли більше ніж на 10 % за рік.
Таблиця 2
Індекси цін в Україні за 1997-2004 роки, %*
1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004
Індекс споживчих цін. 110,1 120,0 119,2 125,8 106,1 99,4 108,2 112,3
Коефіцієнт індексації 1,0 1,1 1,1 1,2 0,9 0,8 0,9 1,0
Індекс цін виробників промислової продукції 105,0 135,3 115,7 120,8 100,5 105,7 111,1 124,1
Індекс цін інвестицій у власний капітал. 108,3 106,1 125,2 117,7 114,1 103,5 105,9 115,0
Коефіцієнт індексації 0,9 0,9 1,1 1,0 1,0 0,9 0,9 1,0
Індекс цін на будівельно-монтажні роботи 103,0 100,8 123,6 118,0 116,0 105,8 103,9 120,2
Коефіцієнт індексації 0,9 0,9 1,1 1,1 1,1 1,1 0,9 1,1
*Статистичний щорічник України за 2003 рік / Державний комітет статистики України; За ред. Осауленка О.Г. - К.: Консультант, 2004. - С. 71; Статистичний щорічник України за 2004 рік. / Державний комітет статистики України; За ред. Осауленка О.Г. - К.: Консультант, 2005. - С.73.
На рис. 1 і 2 наведено діаграми, побудовані за даними таблиці 2. Вони ілюструють динаміку змін цін і відповідно динаміку коефіцієнтів індексації, розрахованих за наведеною у законі про оподаткування прибутку підприємств формулою.
Отже, обстежувані підприємства мали можливість проводити дооцінку основних засобів, рекомендовану нормативним забезпечення бухгалтерського обліку і дозволену податковим законодавством України.
Причини ситуації, що склалася, такі:
Два з п'яти обстежених великих підприємства підлягали приватизації і їх керівництво не було зацікавлене у підвищенні вартості активів через суб'єктивні причини.
Рис. 1. Динаміка індексів цін за 1997-2004 роки
Рис. 2. Динаміка коефіцієнта індексації балансової вартості основних засобів за 1997-2004 роки
Стосовно середніх і малих підприємств ситуація інша. Вони мають невисокий рівень рентабельності, тому для них дооцінка основних засобів, яка призведе до збільшення частки амортизації і відповідно зменшення суми прибутку, не доцільна.
Разом з тим на підприємствах України спостерігається інша тенденція. Сутність її полягає у тому, що ряд підприємств здійснюють дооцінку основних засобів, які є повністю амортизованими на даний час, але продовжують використовуватись у виробництві. Прикладом можуть слугувати дочірні підприємства НАК "Нафтогаз
Loading...

 
 

Цікаве