WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Переоцінка об’єктів бухгалтерського обліку відповідно до зміни цін і впливу інфляції: досвід зарубіжних країн та України - Реферат

Переоцінка об’єктів бухгалтерського обліку відповідно до зміни цін і впливу інфляції: досвід зарубіжних країн та України - Реферат

зв'язку зі зміноюкупівельної спроможності грошей. За фізичної концепції - метод обліку поточної вартості, за іншою назвою, метод обліку за поточними витратами. Їх сутність викладена в МСБО 15 "Інформація, що відображає вплив зміни цін".
МСБО 15 був введений у дію 1 січня 1983 року замість МСБО 6 "Облік наслідків зміни цін". У свою чергу МСБО 6 "Облік наслідків зміни цін" з'явився як відповідь на інфляцію, пов'язану з енергетичною кризою сімдесятих років і був прийнятий у 1977 році. У 1994 році МСБО 15 переформатовано, а у липні 2001 року перезатверджено. Однак за рішенням РМСБО цей стандарт вилучений і не застосовується з 1 січня 2005 року. Офіційною причиною вилучення даного стандарту є відсутність міжнародної домовленості щодо розкриття інформації, що відображає вплив зміни цін [9]. Разом з тим текст даного стандарту на сьогодні є певним узагальненням міжнародного досвіду корегування показників фінансової звітності, в якому висвітлений взаємозв'язок ключових підходів до оцінки об'єктів бухгалтерського обліку та методів урахування зміни цін.
Основне призначення цього стандарту полягало у тому, щоб висвітлити засади врахування впливу зміни цін на фінансовий результат підприємства і оцінку статей звітності за різними моделями бухгалтерського обліку (таблиця 1). Він рекомендував два підходи до вирішення цієї проблеми.
Підхід на основі загальної купівельної спроможності передбачає перерахування всіх або деяких статей звітності відповідно до зміни загального рівня цін за допомогою відповідного індексу. При цьому базова оцінка об'єктів бухгалтерського обліку - історична собівартість - залишається незмінною.
Підхід на основі поточної собівартості передбачає використання поточної вартості як базової оцінки статей звітності. Поточна вартість раніше введених активів визначається як вартість їх відновлення (більша з двох - чистої вартості реалізації або теперішньої вартості).
У таблиці 1 відображені підходи до врахування змін цін за різними концепціями збереження капіталу.
Таблиця 1
Вплив зміни цін за різними концепціями збереження капіталу
Концепція збереження капіталу Основа оцінки Вплив зміни цін
Характер зміни цін Вплив на оцінку об'єктів обліку Вплив на фінансовий результат
Фінансова Історична собівартість Зміна загальної купівельної спроможності грошової одиниці Зміна одиниці обліку, збереження методу оцінки Прибуток коригується на індекс зміни цін, використаний при переоцінці амортизації, собівартості реалізованої продукції та монетарних активів
Фізична Поточна собівартість Зміна цін конкретних активів Переоцінка всіх монетарних статей Прибуток не коригується
Переоцінка монетарних активів і зобов'язань, що включаються до робочого капіталу
Необхідно зазначити, що обидва підходи не позбавлені недоліків [10]. Так, підхід на основі загальної купівельної спроможності не враховує ситуацію, за якої зміна загальної купівельної спроможності може бути протилежною зміні цін на окремі активи. Характерним прикладом є продукція електронної промисловості, ціни на яку мають тенденцію до зниження на тлі загального підвищення цін у результаті інфляції. Крім того, в літературі висловлюється думка про доцільність використання історичної вартості як базової оцінки за умови, якщо темпи інфляції низькі і не перевищують 5 % на рік [11]. Недоліком підходу на основі поточної собівартості є складність і суб'єктивність визначення поточних оцінок статей звітності.
Після вилучення МСБО 15 питання переоцінки регулюються відповідними стандартами - МСБО 16 "Основні засоби", 38 "Нематеріальні активи", МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" [9, с. 955-957; 2, с. 523-581].
У МСБО 16 "Основні засоби" викладені концептуальні засади переоцінки основних засобів, а саме: мета переоцінки, її база, частота проведення, методика переоцінки балансової вартості та відображення її результатів у бухгалтерському обліку.
Щодо методики переоцінки основних засобів можна зазначити наступне. Для проведення переоцінки балансову вартість об'єкта порівнюють із його справедливою вартістю. У випадку суттєвого відхилення до перерахунку належать або балансова вартість (для будівель) або первісна (переоцінена) вартість і сума накопиченого зносу. Перерахунок проводиться за допомогою індексу, який визначається до справедливої або відновлюваної вартості. Суму дооцінки відображають у складі власного капіталу, а суму уцінки відносять на фінансовий результат.
Щодо переоцінки нематеріальних активів МСБО 38 "Нематеріальні активи" зазначає можливість її проведення за умови ухвалення рішення на підприємстві про ненарахування амортизації для об'єктів з невизначеним строком корисної експлуатації.
МСФЗ 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка" наголошує, що переоцінці належать лише фінансові активи та зобов'язання, первісно оцінені за справедливою вартістю. Результат переоцінки (сума дооцінки або сума уцінки) відображаються в бухгалтерському обліку як сума прибутку або збитку.
У МСБО 2 "Запаси" питання переоцінки не розглядаються.
Для регулювання оцінки об'єктів бухгалтерського обліку в умовах інфляційної економіки передбачено МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" [9, с. 1252-1258].
В умовах гіперінфляції показники звітності про результати операційної діяльності та фінансовий стан у національній валюті не відображають реально ситуацію, що склалася на підприємстві, без перерахунку відповідно до зміни курсу національної валюти. Гіперінфляція обумовлює зменшення купівельної спроможності грошей такими темпами, що порівняння даних про господарську діяльність за різні проміжки часу, навіть протягом одного звітного періоду, не дають уявлення про дійсний стан речей.
МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції" регламентує порядок корегування показників звітності. При цьому він не встановлює абсолютний рівень інфляції, досягнення якого вважається моментом виникнення гіперінфляції. Прийняття рішення щодо необхідності здійснення такого перерахунку відбувається на власний розсуд суб'єкта господарювання. Разом з тим у ньому визначені певні характеристики економічного середовища в країні, які свідчать про наявність гіперінфляції.
МСБО 29 рекомендує показники балансу, звіту про фінансові результати та звіту про рух грошових коштів, які не виражені в одиниці виміру, що діє на дату звітності, перераховувати із застосуванням загального індексу цін.
До перерахунку належить балансова вартість активів і зобов'язань. При перерахуванні перш за все необхідно виділити монетарні та немонетарні статті. Такий поділ є важливим тому, що монетарні статті вже виражені в тій одиниці виміру, що діє на дату звітності, і не належать до перераховування.
Немонетарні статті, облік яких ведеться за чистою поточною вартістю, переносяться за сумами, що діють на дату звітності, без перерахування. Усі інші немонетарні активи і зобов'язання перераховуються.
У період інфляції перевищення монетарних
Loading...

 
 

Цікаве