WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Переоцінка об’єктів бухгалтерського обліку відповідно до зміни цін і впливу інфляції: досвід зарубіжних країн та України - Реферат

Переоцінка об’єктів бухгалтерського обліку відповідно до зміни цін і впливу інфляції: досвід зарубіжних країн та України - Реферат


Реферат на тему:
Переоцінка об'єктів бухгалтерського обліку відповідно до зміни цін і впливу інфляції: досвід зарубіжних країн та України
Зміна купівельної спроможності грошей притаманна товарно-грошовим відносинам. Інфляційні процеси поступово (з більшою чи меншою швидкістю) призводять до зміни цін на окремі товари, групи товарів. Вартість об'єктів, визнаних у бухгалтерському обліку, може з часом втрачати свою достовірність у результаті дії цих факторів. Історична собівартість активів підприємства в певні періоди часу значно відхиляється від їх справедливої вартості, що вимагає періодичних переоцінок.
Е.С. Хендріксен зазначає: "... переоцінка являє собою зміну масштабу оцінки, а не зміну одного вимірювання на інше" [1]. Індикатором необхідності зміни масштабу оцінки в бухгалтерському обліку є саме зміна ринкових цін на активи. Зміни цін впливають на рівень вартості придбаних і проданих підприємством активів, що відбивається на рівні витрат і доходів підприємства, отже і фінансового результату діяльності.
Методологічні засади переоцінки залежать від характеру зміни цін.
Зміни цін можуть бути загальними, частковими, відносними.
Загальні зміни цін обумовлені зміною купівельної спроможності грошової одиниці, яка виникає в результаті інфляційних процесів в економіці країни. Інфляція - це знецінення грошей унаслідок надмірної емісії та переповнення каналів обігу грошовою масою [2]. Вона характеризується зростанням загального індексу цін, розрахованого як співвідношення рівня поточних цін і рівня цін базисного періоду.
У літературі з економічної теорії кількісним показникам інфляції приділяється багато уваги. Залежно від їх рівня виділяють такі види інфляції: повзуча (помірна), галопуюча, гіперінфляція.
Повзуча (помірна) інфляція настає тоді, коли темпи зростання цін не перевищують 10 % на рік, галопуюча - від 20 до 200 % на рік, гіперінфляція - 50 % за місяць[3].
Часткові зміни цін є наслідком зміни співвідношення попиту і пропозиції на ринку певних товарів. Крім таких загальних чинників, як інфляція, на динаміку і масштаб цін впливають зміна технології виготовлення продукції, ринкова кон'юнктура, яка в свою чергу змінюється внаслідок зміни якості товарів, появи нових товарів, зміни уподобань покупців тощо. Часткові зміни цін можуть виникати в результаті інфляції і передувати загальним змінам рівня цін у країні. Цей вид змін цін характеризується спеціальними (частковими) індексами.
Відносні зміни відображають співвідношення динаміки цін на різні товари.
При зростанні темпів інфляції використання даних бухгалтерського обліку має такі проблеми:
- вартість активів стає суттєво заниженою, що впливає на структуру балансу і обумовлює заниження його валюти, змінює рівень витрат звичайної діяльності, зокрема амортизації, викривляє фінансовий результат;
- купівельна спроможність грошових коштів, що належать підприємству, також суттєво знижується, що впливає на потенційну корисність грошей, однак цей чинник не знаходить відображення в бухгалтерському обліку, оскільки грошова маса не змінюється;
- зіставність показників фінансової звітності і поточного бухгалтерського обліку за різні звітні періоди стає неможливою.
Наслідком зазначеного є недостовірність фінансової звітності, необ'єктивність визначення фінансового результату, а як наслідок неможливість реальної оцінки фінансового стану та економічного потенціалу підприємства'[4].
Проблема врахування інфляційних процесів і коливання цін на товари в бухгалтерському обліку особливо гостро постала у двадцятому столітті. Першою державою, яка запровадила коригування показників обліку залежно від інфляційних процесів, була Німеччина (1918-1932 рр.) [5]. При цьому корегування відбувалося відповідно до зміни курсу національної валюти до курсів більш стабільних валют інших держав. Однак такий спосіб не виправдав себе, оскільки номінальний курс обміну національної валюти не завжди співпадає з реальним співвідношенням купівельної спроможності національної валюти і іноземної валюти, щодо якої обчислювався курс.
Сучасна наука і практика знають три концепції врахування проблеми інфляції в бухгалтерському обліку.
Перша концепція полягає в переоцінці статей звітності з відновлювальної вартості активів (Нідерлади). Її автором був Теодор Лімперг (1879-1961). Він розробив теорію відновлення вартості, яка базувалася на принципі безперервності діяльності підприємства. Відповідно до цього принципу бізнес розглядається як процес ділової активності. Завершення кожного його циклу повинно закінчитися відтворенням укладеного капіталу, що є необхідною умовою продовження бізнесу. Відновлювальна вартість постає вимірником усіх компонентів бізнесу. За недоцільності продовження діяльності відновлювальна може бути замінена на поточну вартість майбутніх надходжень від активів. До слабких сторін концепції відносять таке: не враховується вплив інфляції на грошові статті, не вирішується проблема оцінки в умовах необхідності впровадження технічних удосконалень при відновленні активів, не враховується співвідношення цін на окремі активи і загального рівня ринкових цін [6].
Друга концепція базується на врахуванні поточної купівельної спроможності грошової одиниці і передбачає перерахунок немонетарних статей звітності відповідно до індексу інфляції (країни Латинської Америки) [6].
Однак ця концепція не враховує динаміку цін з окремих немонетарних активів, що негативно впливає на релевантність показників фінансової звітності [7].
Третя концепція заснована на використанні поточної вартості, як базової оцінки об'єктів бухгалтерського обліку. Вона була розроблена і запроваджена у США, Великобританії та інших англомовних країнах наприкінці сімдесятих років минулого століття як відповідь на інфляційні наслідки енергетичної кризи того періоду. Вихід із кризи, подальше зниження інфляції обумовило відмову від цієї системи [6]. Разом з тим вона найточніше враховує інфляцію та зміни цін, оскільки передбачає перерахунок статей балансу за частковими індексами цін, які відображають динаміку вартості конкретних активів [7].
Аналіз концепцій до врахування зміни цін та інфляції в міжнародній практиці засвідчує, що вирішення зазначеної проблеми ґрунтується на вирішенні таких принципових питань:
- обрання базової оцінки об'єктів бухгалтерського обліку для ведення поточного бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
- встановлення способів її корегування з метою забезпечення реальності оцінки об'єктів бухгалтерського обліку.
У вітчизняній та зарубіжній літературі щодо цього зазначається, що вибір концепції збереження капіталу є вихідною точкою визначення методологічних засад коригувань показників бухгалтерського обліку з метою врахування впливу зміни цін та інфляції [8]. Так, за фінансової концепції збереження капіталу використовується метод загальної купівельної спроможності або, за іншою його назвою, метод коригування у
Loading...

 
 

Цікаве