WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оцінка біологічних активів сільських господарств - Реферат

Оцінка біологічних активів сільських господарств - Реферат

Волкович [5; с.7]. Навпаки представники Інститутут державних бухгалтерів- експертів (Н.І. Циганова, І.А. Кленова і А.Д. Горностаєв) пропонували оцінку за собівартістю. Деякі (наприклад, А.Г. Шаллер [1; с.57]) відстоювали змішаний спосіб - частину оцінювати за ринковими цінами, а частину - за собівартістю. Оцінка продукції за ринковими цінами пропонувалася не як тимчасовий захід до вияснення собівартості, а як тверда, назавжди, з відображенням на балансі (зразу ж після виходу продукції) результату - прибутку чи збитку - не чекаючи продажу, використання чи відпуску. Головними мотивами оцінки за ринковими цінами В.Я. Чернишев називав бажання вияснити рентабельність кожної галузі сільськогосподарського виробництва і легкість одержання ціни для негайного відображення на балансі надходження продукції з виробництва [19; с. 11]. Але і такий підхід не задовільняв багатьох.
На практиці на цій ділянці обліку стали широко практикувати умовні (облікові) ціни. Вони дозволяли виводити щомісячні результати, забезпечувати порявніння даних і значно полегшували практику веденння обліку. Одним із основоположних принципів облікової практики тих часів був принцип консерватизму - "обережної оцінки активу". Основна ідея його, яка сходить до заповітів Луки Пачолі, полягає в тому, що оцінку активу краще знизити, ніж завищити [15; с. 40-43].
Взагалі реквізити ціни і вартості були введені до складу первинної документації ще в часи простої системи рахівництва, коли в бухгалтерських книгах реєструвалась окремо кожна господарська операція, і традиційно збереглись при переході на подвійну систему обліку.
Оцінка господарських засобів проводиться на основі певних правил, принципів і з допомогою визначених методів оцінки. Основними правилами оцінки є цілеспрямованість, єдність і взаємозв'язок [4; с. 51]. Найбільш характерними правилами, що стосується суб'єкта оцінки (особа чи організація, що оцінює засоби за визначеними в даний час діючими розпорядженнями) визначено правило реальності оцінки даних і відповідальності за її проведення, а також правило обережності. Спосіб оцінки вимагає дотримання правила порівнюваності. Проводячи оцінку необхідно:
- точно встановити місце і час оцінки;
- точну кількість у прийнятих одиницях міри чи ваги;
- розмір додаткових витрат, необхідних для наближення цих цінностей до споживача;
- кондинційні і ринкові вимоги, що ставлять до цих продуктів.
Крім того, потрібно приділяти значну увагу при виборі і встановленні одиниці оцінки: на стадії матеріально-технічного постачання - транспортної одиниці, і надалі - облікової одиниці. У багатьох випадках це є вирішальним фактором. Тому з практичного досвіду і теорії бухгалтерського обліку видно, що найбільш оптимальною транспортною і обліковою одиницею є одиниця тієї чи іншої продукції. Відхилення в бік укрупнення призводить до неточностей в обліку, пересортиці і зловживань. Оскільки додаткові витрати до наближення продукту від виробника до споживача (від продавця до покупця) являють собою в основному транспортно-заготівельні витрати, їхня роль в оцінці надзвичайно велика. Їхній розмір значною мірою впливає на фактичну собівартість придбання сировини і матеріалів, у подальшому - на собівартість готової продукції і її ціну.
Що стосується стандартів в оцінці, то їхнє значення непотрібно і доводити, особливо, якщо вони мають міжнародний характер. Вони полегшують роботу (разом з тим зменшують додаткові витрати) по закупівлі, полегшують процес укладання угод, так як є можливість здійснення останніх без особистого огляду продукту.
Крім того, проводячи оцінку, перш за все необхідно врахувати економічні умови, в яких перебуває підприємство, тобто стан економіки підприємства, регіону і країни взагалі.
З уведенням у дію П(С)БО 30 "Біологічні активи" [12], крім поняття "сільськогосподарська продукція, продукція сільського господарства, тварини, рослини тощо обліковим працівникам", потрібно буде оперувати такими поняттями, як "біологічні активи", додаткові біологічні активи, "поточні та довгострокові біологічні активи", "группа біологічних активів", "біологічні перетворення" тощо. Це нові для нас поняття, але проблема не у їхній новизні, а в нових (не звичних для нас) правилах їхньої оцінки.
Придбані або одержані біологічні активи, залежно від їхньої приналежності до поточних чи довгострокових, будуть зараховувати на баланс підприємства за первісною вартістю, яка визначена П(С)БО 9 "Запаси" [9] та П(С)БО 7 "Основні засоби" [8]. Згідно з П(С)БО 9 "Запаси" [9] первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, є їхня виробнича собівартість, яка визначається згідно з П(С)БО 16 "Витрати" [10]. Відповідно до П(С)БО 7 "Основні засоби" [8] первісна вартість об'єкта основних (у т. ч. і біологічного активу, який має ознаки основних засобів) складається з витрат на придбання або створення основного засобу, сум податків, зборів та інших платежів у зв'язку з придбанням та інших витрат, пов'язаних із доведенням їх до стану, у якому вони придатні до використання за призначенням і запланованою метою.
Біологічні активи, одержані як внесок до статутного капіталу підприємства, при їхньому первісному визнанні оцінюються за погодженою із засновниками або учасниками підприємства справедливою вартістю з урахуванням витрат, безпосередньо пов'язаних із їхнім доведенням до стану, придатного до використання за призначенням.
Первісною вартістю, безоплатно одержаних біологічних активів, є їхня справедлива вартість з урахуванням витрат на доведення їх до стану, в якому вони придатні для викорис-тання із запланованою метою.
Згідно з проектом Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів [7; с. 10] первісною вартістю біологічного активу, отриманого в обмін на подібний біологічний актив, є справедлива вартість переданного біологічного активу. Подібними вважаються біологічні активи одного виду та функціонального призначення. При обміні на неподібний біологічний актив первісною вартістю буде справедлива вартість переданого біологічного активу, збільшена або зменшена на суму грошових коштів чи їхніх еквівалентів, що належить до сплати чи отримання за обмінною операцією.
Відображення біологічних активів на дату проміжного чи річного балансу здійснюється за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. При цьому справедливо виникає питання щодо визначеності поняття "місце продажу": це передбачувана місцевість чи фактично місцевість приймання передачі активу; це місце укладання договору, юридична адреса продавця чи покупця, місце складання документів про передачу такого активу чи безпосередньо місце приймання передачі самого активу. Зауважимо, що в П(С)БО 30 "Біологічні активи" [12] та в інших стандартах, а також методичних
Loading...

 
 

Цікаве