WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Оцінка біологічних активів сільських господарств - Реферат

Оцінка біологічних активів сільських господарств - Реферат


Реферат на тему:
Оцінка біологічних активів сільських господарств
Одним із головних положень обліку і контролю матеріальних цінностей на підприємствах, господарствах АПК та і всього господарського комплексу країни є їхня оцінка. Від того, наскільки правильно вирішується це питання, залежить рівень ряду показників, що характеризують діяльність підприємства, достовірність і реальність формування в обліку і звітності інформації про майнове і фінансове положення підприємства, результату його господарської діяльності, складання калькуляції тощо.
Від того, як оцінені активи підприємства, залежить якість, економічна цінність балансу будь-якого підприємства. Спосіб оцінки господарських засобів є вирішальним при правильній організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Згідно з П(С)БО 9 "Запаси" [9 ], оцінка є одним із обов'язкових критеріїв визнання активу. Об'єктивна і економічно обґрунтована оцінка матеріальних оборотних засобів покликана сприяти виконанню найбільш важливих завдань їхнього обліку. Під оцінкою зазвичай розуміють визначення розмірів господарських засобів у грошовому виразі. За допомогою оцінки переводять натуральні показники у вартісні. В економічній літературі, зокрема з питань бухгалтерського обліку, часто вживається термін "таксація". Під таксацією розуміють теорію і практику оцінки цінностей у бухгалтерському обліку [20; c. 174 ]. Ще в 1925 році О.В. Чаянов, визначаючи термін таксації, писав: "Під терміном сільськогосподарської таксації ми розуємо вчення про методи і способи, які дозволяють з існуючого в кожний момент чи очікуваного стану ринкової кон'юнктури визначити в грошових одиницях цінність чи вартість сільськогосподарської продукції чи предметів, які служать для сільськогосподарського виробництва, що перебувають на території сільського господарства" [18; с. 34]. Таксацію не потрібно плутати з таксуванням (множенням числа однорідних об'єктів на ціну за один об'єкт, тобто із встановленням їхньої вартості).
В економічній літературі оцінку розглядають як один з елементів методу бухгалтерського обліку і як технічний засіб. У сьогоднішніх умовах господарювання через ринкові процеси в економіці нашої країни проблема оцінки стала не тільки обліковою, а і фінансовою взагалі. В умовах ринкових перетворень продовжується масове реформування сільськогосподарських підприємств: утворення і функціонування різних внутрішньогосподарських формувань, підприємств і господарств різних форм власності. Крім того, наявність інфляційних процесів в економіці країни перетворили питання оцінки матеріальних цінностей на актуальне. Більш того, воно значно ускладнюється і переросло в проблему першочергової важливості з уведенням у дію П(С)БО 30 "Біологічні активи".
Проблема оцінки постала не тепер. Реквізити ціни і вартості були введені в склад первинної документації ще в часи простої системи рахівництва, коли в бухгалтерських книгах реєструвалася окремо кожна господарська операція, і традиційно збереглися при переході на подвійну систему обліку. Питання, як правильно оцінити те чи інше майно, стало класичним. "Об'єктивно правильною оцінкою слід вважати, - стверджував В.Я. Чернишов, - лише ту, яка не допускає свавілля і погляду ні зі сторони господарників, ні зі сторони бухгалтерів,…яка витікає природним порядком з усієї суми затрат, проведених підприємством на спорудження, покупку чи виробництво даного роду цінностей" [19; с. 7]. Але в усі часи існувала полеміка щодо способів і методів оцінки, і погляди спеціалістів розділилися. "Ні в якому ділі, - писав І. Волкович, - ми не зустрічаємо подібного розумування і такого мудрування в обліках як у рахівництві сільського господарства" [14; с. 104]. "Розумування і мудрування виникають, звичайно, у найбільш вузькому місці - оцінці, бо ж від неї залежить визначення господарського результату" [14; c. 142].
Основними загальновизнаними оцінками є собівартість і ціна. Собівартість виступає як частина вартості, виражена в грошовій формі. Поняття "виробничі затрати" має двояке значення і розглядається як суспільні затрати праці, тотожні з вартістю (в господарській практиці вони проявляються в конкретній формі ціни), і суспільні затрати у вигляді засобів виробництва, що споживаються в процесі праці, і грошових затрат на заробітну плату, що характеризують собівартість. Повна собівартість на відміну від суспільних виробничих затрат відображає не тільки умови виробництва, але й умови обертання та розподілу суспільного продукту у вартісній формі. Категорія собівартості продукції за своєю економічною суттю - грошова форма частини вартості, яка може виражатися системою показників і вимірюватися в конкретних умовах залежно від вимог управління господарства. Собівартість можна формувати за різними критеріями: за об'єктом діяльності, до якої вона відноситься (собівартість товарної, реалізованої продукції); техніці розрахунку (середня собівартість, галузева); за джерелами даних і часовому аспекті (планова, нормативна, фактична собівартість); щодо інших величин.
Ціна в економічній теорії розглядається як грошовий вираз вартості. Таке визначення ціни є загальним, воно правильне для будь-якого товарного виробництва. У практиці обліку застосовують фактичні і передбачувані ціни (планові, нормативні, розрахункові тощо). Специфіка різних господарських засобів вимагає використання номінальних (гроші, цінні папери, талони, марки тощо) і поточних цін (ціни придбання, ціни продажу). З погляду державної політики, розрізняють ціни тверді, лімітовані і вільні. Спеціальну ціну складає залишкова вартість деяких видів матеріальних цінностей. Використання в бухгалтерському обліку того чи іншого виду цін визначається вимогами відповідного підприємства, характером використання для виготовлення продукції господарських засобів, стану економіки в цілому. У кожному конкретному випадку структура ціни повинна в грошовій формі виражати відповідні, але не обов'язково всі складові змісту вартості.
Встановлення цін визначається трьома варіантами їхньої появи (цінова вимога, пропозиція ціни, переговори про ціну) і спеціальними мірами захисту ціни. В інформації про ціну можуть переслідуватись дві основні стратегії: відкриття ціни чи її приховування.
Виходячи з основних постулатів (ціна і собівартість) в основному розгоралась, пригасала і знову розгоралася полеміка щодо оцінки товарно-матеріальних цінностей. Ще на початку ХХ століття відомі вченні і спеціаліси того часу, такі як: професор Ф. Дитякін [3; с. 63-64], професор Смиреномудренський [13; с. 170], професор Гольц [2; с. 66], М.Є. Харитоненко [17; с. 10], М. Утєхін [16; с. 125], Д.Г. Лупарєв [6; с. 5-8] пропонували оцінювати за існуючими місцевими ринковими цінами. З багатьма обмовками і уточненнями цю думку відстоювали також О.І.Скворцов [5; т. 2, с. 238], І.
Loading...

 
 

Цікаве