WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Обліково-аналітичні аспекти реструктуризації простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості - Реферат

Обліково-аналітичні аспекти реструктуризації простроченої дебіторської та кредиторської заборгованості - Реферат

платоспроможності окремих дебіторів. Формування резерву сумнівних боргів на підставі платоспроможності окремих дебіторів як юридичних, так і фізичних осіб на практиці є проблематичним, оскільки вимагає моніторингу і наявність достатньої інформації про їх фінансовий стан.
Сьогодні, через різні причини, не всі ПКГ відображають операції з нарахування резерву сумнівних боргів у звітності, оскільки не завжди усвідомлюють економічну суть, об'єктивну необхідність формування, важливість визначення та встановлення порядку створення резерву сумнівних боргів засобами облікової політики, послідовності відображення в обліку визнання та нарахування резерву сумнівних боргів, списання і забалансового обліку безнадійної дебіторськоїзаборгованості.
Окремими підприємствами застосовувалися різні підходи, процедури і методи визначення резерву сумнівних боргів. Але визнаний таким чином резерв сумнівних боргів підприємств не завжди в повному обсязі включався в розрахунок тарифів на комунальні послуги. Сьогодні багато ПКГ не погоджуються з тим, що органи, уповноважені встановлювати тарифи, не беруть до уваги включення до тарифу складової витрат у сумі резерву сумнівних боргів. Тобто підприємства позбавляють реальної можливості в тарифах на послуги відшкодовувати втрати, понесені через списання простроченої безнадійної дебіторської заборгованості.
Практика визнання, списання та реструктуризації дебіторської заборгованості, термін якої більше трьох років, свідчить, що міста і підприємства по-різному вживають заходів щодо її списання та реструктуризації [6]. Так, у містах з великою кількістю дебіторів великих промислових неплатоспроможних підприємств чи підприємств-банкрутів вживаються заходи щодо відшкодування заборгованості за комунальні послуги через господарські суди та шляхом участі в процедурі банкрутства, входячи до складу кредиторів і беручи участь у процедурах продажу майна та збору боргів. У випадках, коли майна банкрутів не вистачає і не вдається відшкодувати прострочену дебіторську заборгованість, то комунальні підприємства її списують з балансу і включають у податковому обліку на збільшення валових витрат і коригують податкові зобов'язання з податку на додану вартість. У таких містах основна частина безнадійних боргів перетворюється в збитки ПКГ. Джерела покриття збитків такого походження сьогодні нам не відомі і не передбачені бюджетами різних рівнів.
У невеликих містах ситуація складається дещо по-іншому: основним боржником прострочених несплат за послуги було і залишається населення (у межах від 51 до 83 %) та підприємства теплопостачання, які купують воду для надання послуг гарячого водопостачання. Підприємства намагаються через судові органи відшкодовувати заборгованість населення і комунальних підприємств.
Майже в кожному місті підприємства водо-, теплопостачання і водовідведення мають взаємну прострочену дебіторську заборгованість (особливо за воду), по якій прийняті судові рішення, але вони не виконуються внаслідок відсутності обігових коштів підприємств і дотацій з місцевих бюджетів на покриття збитків.
У ряді міст органи місцевого самоврядування (далі - ОМС) вдаються до прийняття рішень про списання підприємствами дебіторської заборгованості абонентів-фізичних осіб за наявності вагомих підстав. Так, у місті Луцьку вважається, що так можна захистити права багатодітних сімей, борги яких списуються. У таких випадках визнано комунальні підприємства збитковими. Як правило, ОМС не передбачаються кошти на покриття цих втрат і заходи щодо подолання збитковості ПКГ. Таким чином, збитки накопичуються роками, але джерела їх покриття не встановлено. Якщо місто не надає дотації з місцевого бюджету або фінансову допомогу, то це призводить до поглиблення фінансової кризи підприємств галузі.
Усунути перешкоди, що утворилися через недосконалість практики відображення в обліку визнання та нарахування резерву сумнівних боргів, списання і забалансового обліку безнадійної дебіторської заборгованості, а також створення джерела її відшкодування, можна завдяки таких заходів:
- методичне забезпечення з метою оволодіння спеціалістами підприємств методик оцінки, методами і процедурами нарахування і списання резерву сумнівних боргів;
- поширення кращих практик у розробку програмного забезпечення обліку розрахунків зі споживачами, яке має можливості отримання вибіркової і згрупованої за різними класифікаційними ознаками облікової інформації про стан дебіторської заборгованості, включаючи прострочену, сумнівну і безнадійну;
- включення резерву сумнівних боргів до розрахунків витрат при встановленні тарифів на комунальні послуги.
Серед кроків до подолання перешкод і розв'язання зазначених проблем на рівні підприємств має бути створення умов для реального реформування обліку і звітності, розроблення обґрунтованої облікової політики, автоматизації облікового процесу і особливо ділянки нарахування і збору платежів за послуги. Цьому сприятимуть навчання і підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів, у тому числі ОМС. З цією метою слід поширювати навчальні матеріали, методичні рекомендації, які сьогодні розробляються в межах проектів технічної допомоги та інший досвід міст [7, 8].
Практичний досвід міст і практика реструктуризації та зменшення простроченої дебіторської заборгованості населення свідчать, що вирішення проблеми в містах здійснюється по-різному. У статті наведемо окремі приклади позитивних практик, що потребують уваги. Заслуговує на увагу досвід підприємств і ОМС міст Луцька, Хмельницька, Комсомольська, Коростеня з погашення заборгованості за комунальні послуги. Зокрема, надання ОМС м. Хмельницький адресної соціальної допомоги незахищеним верствам населення на погашення заборгованості за спожиті послуги водо-, теплопостачання та водовідведення за рахунок коштів місцевого бюджету. З цією метою виконкомом Хмельницької міської ради своїм рішенням у червні 2003 р. затвердив Порядок надання адресної допомоги малозабезпеченим верствам населення на списання безнадійних боргів за житлово-комунальні послуги. Ряд підприємств зацікавилися цим досвідом і тепер вивчають його з метою впровадження.
Наступним заходом з активізації погашення населенням поточної та простроченої заборгованості за комунальні послуги є
Loading...

 
 

Цікаве