WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методи обліку, калькулювання та узагальнення собівартості продукції: сучасний стан і шляхи удосконалення - Реферат

Методи обліку, калькулювання та узагальнення собівартості продукції: сучасний стан і шляхи удосконалення - Реферат

впровадження його окремих елементів для калькулювання собівартості продукції на підприємствах промисловості (зокрема на підприємствах харчової і хлібопекарної промисловості) дозволяє посилити аналітичність обліку матеріальних затрат, забезпечити систему управління виробництвом інформацією для повсякденного контролю за використанням матеріалів з метою оперативного регулювання виробництвом. Для цього потрібна обґрунтована нормативна база матеріальних затрат, яка дає можливість перш за все порівняти темпи їх зростання або зниження з темпами приросту валової продукції, що дозволить покращити систему планування і прогнозування цих затрат, визначити залежність між матеріальними затратами і обсягом випущеної продукції, використанням виробничих потужностей і матеріальних резервів, обгрунтувати вирішення оптимальних варіантів впровадження нової технології в процесі виробництва. Для цього потрібно ширше використовувати ЕОМ для обробки обліково-аналітичних даних. Це дозволить більш точно визначити рівень матеріальних затрат у собівартості продукції та обгрунтувати систему її калькулювання. Особливо це важливо в умовах інтегрованої системи обробки даних, належної організації нормативногозабезпечення з обліку матеріалів і створення функціональної підсистеми управління матеріальними ресурсами.
Незважаючи на важливість визначення при калькулюванні собівартості продукції матеріальних затрат, по суті, вони як елемент обліку і калькулювання собівартості окремо не виділялись. Тривалий час затрати матеріалів на виробництво продукції в обліку визначались тільки за місцем їх виникнення з їх виділенням тільки під час калькулювання собівартості продукції. У результаті показники затрат за їх елементами (в тому числі матеріальні затрати) не визначались і, по суті, облік затрат за їх елементами був відсутній, що призводило до того, що показники затрат у розрізі їх елементів одержували позасистемним обліком за допомогою додаткових виборок і розрахунків. У зв'язку з цим постали питання організації і побудови обліку матеріальних затрат, які б давали можливість мати необхідні облікові і звітні дані про ці затрати без будь-яких додаткових вибірок і розрахунків. Для цього і відповідно до вимог раціональної організації управління матеріальними запасами виникла необхідність відокремлення в обліку матеріальних затрат, що знайшло відображення в системі реформування бухгалтерського обліку згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" (затверджено 19 липня 1999 р.) та положень (стандартів) бухгалтерського обліку (П(С)БО 9 "Запаси" та П(С)БО 16 "Витрати"). Це знайшло втілення при розробці Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого Мінфіном України, в якому поряд з іншими елементами затрат у 8 класі рахунків виділено матеріальні витрати (Клас 8-й "Витрати за елементами" виділяється за власним рішенням суб'єктів малого підприємництва). Виділення матеріальних затрат у системі рахунків бухгалтерського обліку дає можливість одержувати необхідні дані про затрати сировини, матеріалів на виробництво продукції, визначати місце їх виникнення, тобто використання матеріалів у розрізі цехів, виробничих ділянок або окремих поточних і автоматизованих ліній, а також визначати направлення матеріальних затрат за окремими видами продукції або окремими замовленнями.
Дослідження діючої практики обліку матеріальних затрат дає підставу визначити ці затрати щодо їх економічної сутності, тобто в калькуляційному розрізі і деталізувати затрати в розрізі окремих назв матеріальних цінностей з наступним виділенням затрат на такі, що вписуються в систему нормативів затрат і відхилення їх від встановлених норм. Практика показує, що виділення в обліку матеріальних затрат забезпечує не тільки економічну їх доцільність, але й дає можливість одержання необхідних даних для скла-дання нормативної калькуляції. У свою чергу, облік матеріальних затрат за місцями їх виникнення забезпечує поточний контроль за діяльністю цехів і інших підрозділів підприємств (з виділенням затрат на обслуговування і управління виробництвом). Нарешті, виділення в обліку матеріальних затрат забезпечує визначення їх питомої ваги у фактичній собівартості продукції, а відповідно і рівня облікових (середньооблікових) цін за кожним видом випущеної продукції чи певному замовленні, що дає можливість забезпе-чувати контроль за додержанням норм затрат на виробництво.
У системі матеріальних затрат особливе місце займають затрати матеріалів на освоєння нової техніки, що обумовлюється необхідністю впровадження нової технології виробництва. Дослідження діючої практики обліку затрат матеріалів зі створення і опанування нової техніки на ряді підприємств показує, що організація його ще не відповідає сучасним вимогам. Обґрунтованість цих затрат матеріалів не передбачена також і діючими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. З метою підвищення функції обліку в системі управління науково-технічним прогресом доцільно, з одного боку, суму затрат матеріалів оцінювати за кількістю і вартістю в розрізі кожного виду нових виробів на всіх циклах (стадіях) виробничого процесу, а з іншого - посилювати контроль за раціо-нальним використанням матеріальних запасів.
Дослідження діючої практики показує, що на об'єктах виробництва не ведеться відокремлений облік затрат матеріалів за видами освоюваних виробів, нормативи затрат матеріалів на їх виробництво не розроблені. У бухгалтерському обліку не передбачається відображення затрат зі створення і освоєння нової техніки і технології щодо виробництва нових виробів на окремих рахунках. У зв'язку з цим ці всі витрати на практиці відобра-жаються на рахунку 23 "Витрати виробництва" (за видами витрат) або на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів". З метою посилення контролю за витрачанням матеріалів на освоєння нової техніки необхідно виділити в бухгалтерському обліку окремий субрахунок до рахунка 23 "Витрати виробництва" з обов'язковим веденням аналітичного обліку, який повинен вестись за видами виробів нової техніки і за стадіями виробничого процесу. Облік затрат зі створення і опанування нових видів виробів необхідно організувати відповідно до вимог нормативного методу аналітичного обліку затрат матеріалів на освоєння нових виробів. Для цього за кожним видом цих виробів доцільно розробити нормативи затрат матеріалів та обгрунтовано скласти нормативні калькуляції. Доцільно також ввести
Loading...

 
 

Цікаве