WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Класифікація економічного контролю як передумова його удосконалення - Реферат

Класифікація економічного контролю як передумова його удосконалення - Реферат

нормативно-правової бази їх функціонування призвела до того, що на сьогодні форми державного контролю за діяльністю підприємницьких і комерційних структур, банків, акціонерних товариств не визначені на законодавчому рівні, а це в свою чергу створює умови для зло-вживань і ставить контролюючі органи в безправне становище. У чинному законодавстві є прогалини, які дають можливість окремим особам безконтрольно і безкарно використовувати державні кошти у власних інтересах. Перш за все, відсутня законодавчо встановлена обов'язковість використовувати державні кошти тільки за цільовим призначенням, не встановлена будь-яка відповідальність за їх нецільове використання.
Безконтрольною є діяльність комерційних банків у тих випадках, коли їм доручається довести до отримувачів грошові кошти. Під прикриттям банківської таємниці "прокручуються" значні грошові кошти, приносячи величезніприбутки аж ніяк не державі. А тому потрібно встановити відповідальність за кінцевий результат, і вона повинна мати конкретну, особисту адресу, бути не тільки адміністративною, але в окремих випадках і кримінальною.
Необхідно виділити і таку проблему державних органів, як контроль за надходженням коштів до бюджету. Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу" [4] його покладено на податкові органи.
Для удосконалення господарського механізму важливе значення має розкриття форм і методів (прийомів і способів) економічного контролю. В основу класифікації форм (методів) проведення економічного контролю покладено способи його здійснення. Така класифікація контролю дозволяє чітко визначити контрольні функції різних контролюючих органів, показати їх взаємний зв'язок при здійсненні контрольно-ревізійної роботи з метою її координації та усунення дублювання. Оволодіння формами контролю сприяє глибшому пізнанню його змісту, а прийомами і способами - забезпеченню ефективності контролю в системі управління на підприємствах.
В економічній літературі теоретичне обґрунтування форм і методів (прийомів, способів) контролю або відсутнє, або висвітлюється непослідовно і по-різному. У ряді джерел методи контролю змішуються з його формами. За основу класифікації контролю за формами автори беруть різні критерії.
З метою удосконалення економічного контролю вважаємо за доцільне здійснювати його класифікацію за такими ознаками (рис. 2): час здійснення (постійно діючий і періодичний); повнота охоплення (повний і неповний); обсяг операцій (суцільний і вибірковий); зміст і призначення (комплексний, наскрізний і тематичний); форма проведення (ревізія, тематична перевірка, камеральна перевірка, рахункова перевірка, рахунково-аналітична перевірка, аудиторська перевірка).
Особливої уваги в класифікації (рис.2) заслуговує запропонована форма проведення економічного контролю. Зміст її відображає внутрішній зв'язок і спосіб організації контролю, взаємодію елементів, процесів і явищ як між собою, так і з зовнішнім середовищем.
На жаль, діючим нормативним документом "Про деякі заходи з дерегування підприємницької діяльності" [6] передбачено проведення тільки "перевірок" планових і позапланових, тобто за організаційними ознаками і часом здійснення. Безпосередньо будь-які форми проведення контролю повністю відсутні.
Рис. 2. Класифікація економічного контролю
Проведені дослідження свідчать про те, що, як це не парадоксально, але навіть поняття "ревізія", не кажучи вже про "перевірку", не пояснюється в жодному правовому документі, за винятком Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу України" (ст. 2) [5].Через це поняття "ревізія" і "перевірка" не мають правового обґрунтування, тобто їх призначення, зміст, порядок проведення, оформлення матеріалів, реалізація результатів, права і обов'язки учасників сторін не закріплені законом. То ж і вимоги ревізора, і підготовлений ним акт як документ, у якому фіксуються результати ревізії, є, можна сказати, незаконними, тобто довільними. Крім того, Цивільний кодекс, чинний в Україні, не передбачає можливості заперечувати результати ревізії і перевірки у тому разі, якщо порушено цивільні права тих, кого перевіряють і чиї інтереси охороняються законом. Це явно не в інтересах держави і більшості її громадян. Відсутність законодавчого визначення ревізії і перевірки надає простір непотрібної в даному випадку відомчої самодіяльності, що межує, по суті, зі свавіллям, нерідко зачіпає інтереси юридичних осіб і права громадян. Але ж держава, яка хоче будувати ринкову економіку, орієнтуючись на сучасні основи, безперечно повинна мати чітке, юридично обґрунтоване визначення ревізії і перевірки. Уже тільки через це прийняття Закону "Про фінансовий контроль в Україні" потрібно прискорити. Крім того, настав час закріпити в законодавчому порядку не тільки ревізію і тематичну перевірку, а й усі форми здійснення контролю за певними органами чи службами: скажімо, за органами казначейства й ГоловКРУ, а також контрольно-ревізійними органами виконавчої влади - ревізію та тематичну перевірку; за державними органами податкової, митної служб, служб валютного й експертного контролю - камеральну і рахункову перевірку; за рахунковою палатою - рахунково-аналітичну; за аудиторськими службами - аудиторську.
Останнім часом спостерігається тенденція до приниження ролі ревізії, обмеження можливостей її проведення. Зрозуміло, що через необхідність вивчення великого обсягу матеріалу та звичайну нестачу часу ревізії в основному призначаються для перевірки окремих питань. Зауважимо, що ревізія була і залишається найбільш ефективною і достовірною формою наступного контролю. За наявності на об'єкті, що перевіряється, усіх необхідних документів ревізія може дати вичерпну відповідь про використання коштів у даному періоді. Саме тому, коли розслідуються економічні злочини, призначається ревізія фінансово-господарської діяльності об'єктів, які цікавлять слідство в цілому, або окремих аспектів цієї діяльності.
Недостатність, а в основному відсутність необхідної нормативно-правової бази (зокрема у зв'язку з запізненням процедури розробки й прийняття Закону "Про фінансовий
Loading...

 
 

Цікаве