WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Державний фінансовий контроль як складова економічного зростання бюджетного механізму - Реферат

Державний фінансовий контроль як складова економічного зростання бюджетного механізму - Реферат

коштів фактично здійснюється утримання чи покриття витрат установ і суб'єктів господарювання.
Як можна обґрунтовано скласти бюджетну програму, коли на державному та регіональному рівнях взагалі відсутні нормативи надання гарантійного обсягу освітніх послуг, а відтак і єдині підходи до їх фінансового забезпечення? А фактичні видатки на одне навчальне місце, наприклад, у Новолуганському та Комунівському дошкільних закладах Донецької області у 2001-2003 роках відрізнялися в десять разів на користь останнього.
Водночас у виробничій сфері, особливо аграрній, а також у вугільній промисловості, превалює споживацьке ставлення до постійного одержання бюджетних коштів і практично втрачається мотивація до забезпечення прибуткової діяльності підприємств. Адже чим більші витрати (збитки), тим гарантованіший, а інколи в прямій залежності й більший обсяг державної підтримки, яка, таким чином, втрачає свою логічну мету.
Наприклад, у 2004 році на окремих вугільних підприємствах обсяги державної підтримки перевищили обсяги товарної вугільної продукції у кілька разів, при цьому загальний видобуток вугілля на них зменшився,а його собівартість зросла.
По-друге, при формуванні бюджетних програм головні розпорядники, не зосереджуючи свої зусилля на досягненні дійсно необхідних суспільству і державі конкретних цілей, часто планують лише формально результативні показники. Прикладів цього більше ніж достатньо.
По-третє, непоодинокими є факти формування одноманітних бюджетних програм різними головними розпорядниками бюджетних коштів, внаслідок чого не забезпечується належна концентрація фінансових ресурсів і відсутня узгодженість їх дій.
Наприклад, на сьогодні оздоровлення дітей в Україні здійснюється міністерствами сім'ї, молоді та спорту, з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, аграрної політики, Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями та іншими установами. У той же час взагалі не створено базу даних обліку дітей, які такого оздоровлення потребують, не визначено фінансових нормативів на оздоровлення однієї дитини. Тому і маємо приклад того, що одна дитина оздоровлюється декілька разів на рік (як постраждала від аварії на ЧАЕС, як обдарована, як із малозабезпеченої сім'ї тощо), а інша - жодного.
Інструментом для розв'язання другої проблеми (як забезпечити економне використання бюджетних коштів на уже визначені цілі) пропонується аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установ.
У цій формі контролю передбачено роботу контролера в бюджетній установі протягом року з метою попередження порушень і мінімізації наслідків у разі їх вчинення. Тобто головними завданнями цього аудиту визначено сприяння бюджетної установі у забезпеченні правильності ведення бухгалтерського обліку, законності використання бюджетних коштів, державного та комунального майна, складання достовірної фінансової звітності та організації дієвого внутрішнього фінансового контролю. Фактично це друга "ластівка" не фіскального контролю, бо в аудиторському звіті фіксуються лише ті порушення, які не були усунуті протягом року.
На жаль, у цьому році це тільки пілотний проект, що охоплює чотирьох головних розпорядників бюджетних коштів і два великі навчальні заклади, яким загалом підпорядковано 117 установ.
Звичайно, ГоловКРУ не відмовлялося від контролю у формі традиційної ревізії, але питома вага цих заходів буде суттєво знижена.
І, нарешті, третю проблему (як наповнити бюджет) спробуємо допомогти розв'язати за допомогою аудиту, що вплине на ефективність функціонування підприємств державного сектора економіки.
До цього року у службі не було повноважень здійснювати будь-які контрольні дії на підприємствах, які не одержували бюджетних коштів. Зараз же завдяки прийнятим у грудні 2005 року змінам до закону про ДКРС з'явилася можливість здійснювати як ревізії, так і аудит на підприємствах, що використовують бюджетні кошти та/або державне чи комунальне майно.
У контексті останнього необхідно зазначити, що ефективність запропонованих контрольних дій залежить не тільки від їх якості (хоча це дуже важливо), а й від використання результатів контролю органами влади, покликаними здійснювати регулювання економікою. Тут, на нашу думку, найслабкіша ланка у бюджетному механізмі.
Без належного реагування на висновки і пропозиції контролерів очікувати суттєвого покращання використання публічних фінансів і майна не доводиться.
Ситуацію в цьому аспекті яскраво характеризує те, що навіть міністерства далеко не завжди готові предметно розглядати підсумки контрольних заходів, не кажучи вже про підтримку ідей ревізорів. А що тоді говорити про відношення до вимог контролерів підприємств, установ і організацій?!
Наприклад, не знаходить у Мінфіні підтримки протягом двох років ідея створення комісії з розгляду результатів контролю бюджетних програм, яку пропонувалося утворити за участю представників Мінфіну, ГоловКРУ, Держказначейства, Рахункової палати (за згодою). Головних розпорядників бюджетних коштів. Завдання комісії могли б бути такі:
- оцінка виконання бюджетних програм;
- вироблення пропозицій з коригування управлінських рішень щодо виконання бюджетних програм;
- вибір бюджетних програм, які в подальшому необхідно проконтролювати в інших, ніж моніторинг та камеральна перевірка формах контролю.
Практично повторюється така практика і в цьому році, тільки вже щодо коригування поданих на погодження Міністерству фінансових планів підприємств державного сектора економіки.
З огляду на викладене доцільно більш предметно визначити у нормативно-правових актах положення, які передбачають забезпечення тісного зв'язку системи державного фінансового контролю з бюджетними процесом.
Loading...

 
 

Цікаве