WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Діючий стан системи податкового контролю та шляхи її реформування - Реферат

Діючий стан системи податкового контролю та шляхи її реформування - Реферат


Реферат на тему:
Діючий стан системи податкового контролю та шляхи її реформування
Створення податкової служби (1990 р.) та запровадження в країні реформ 1991-1992 рр. передбачало, що на шляху до ринкової економіки податки стануть найбільш дієвим інструментом регулювання економічних відносин. Зокрема, вони повинні обмежити стихійність ринкових процесів, позитивно впливати на формування виробничої і соціальної інфраструктури, перешкоджати зростанню темпів інфляції. Вирішальне значення для формування податкової політики й створення системи податків на першому етапі податкової реформи мало прийняття законів України "Про державну податкову службу в Україні" [3], "Про систему оподаткування" [6]. Протягом функціонування податкової системи, особливо з 1997 р., до податкового законодавства було внесено багато змін і доповнень, особливо пов'язаних із прийняттям законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" [4], "Про податок на додану вартість" [5]. І все ж, на нашу дум-ку, суттєво вони не вплинули на основи діючої податкової системи.
Дослідження практики податкового контролю в Україні дозволяє зробити висновок про те, що на сьогодні кількість податків і зборів занадто велика; загальний рівень усіх сплачуваних податків високий; далеко не всі платники податків рівні в своїх податкових зобов'язаннях перед державою; податкове законодавство потребує суттєвого реформування; існують суттєві розбіжності між даними бухгалтерського й податкового обліку; механізм розрахунку та сплати податків дуже складний; правова грамотність платників податків залишається на низькому рівні.
Ключовим елементом у створенні сприятливого середовища для підприємництва й інвестиційної діяльності є, на нашу думку, податкова реформа, яка повинна передбачати такі напрями:
- суттєве спрощення податкової системи, скорочення загальної кількості податків і встановлення вичерпного переліку податків на території України;
- вирівнювання умов оподаткування за рахунок різкого скорочення кількості податкових пільг;
- розширення бази оподаткування за рахунок поширення реального податкового тягаря на сфери, в яких найчастіше практикується ухилення від сплати податків;
- вирівнювання фактичного рівня оподаткування заробітної плати та інших видів доходів (з урахуванням відрахувань до позабюджетних фондів);
- зниження ставок штрафів і пені;
- кодифікація правил, що регламентують взаємовідносини платника податків і податкових органів з метою усунення суперечностей цивільного і податкового законодавства, забезпечення захисту прав платників податків;
- застосування сучасних технологій обробки баз даних з використанням комп'ютерних технологій.
Вважаємо, що реалізувати вищезазначені принципи необхідно обов'язково в Податковому кодексі України.
Поряд з реформуванням податкового законодавства потрібно, на нашу думку, провести суттєву реорганізацію всієї системи податкової служби, яка забезпечила б зосередження зусиль професіоналів-податківців у тих сферах економічної діяльності, де є значні резерви збільшення податкових надходжень. І це при тому, що контроль з боку податкових органів повинен бути постійним, всеосяжним і охоплювати всіх платників податків. Сис-тематизувати і проаналізувати всю необхідну інформацію, що надходить до податкових органів, можна тільки із застосуванням сучасних технологій обробки баз даних з використанням електронних засобів зв'язку.
Розвиток сучасних інформаційних технологій і проникнення їх практично в усі сфери діяльності дедалі більше змінюють і специфіку професійної діяльності працівників податкової служби, висуваючи нові вимоги до її організації та, відповідно, професійної підготовки. Суть цих вимог, на нашу думку, має полягати в необхідності, передусім, фундамен-тальної теоретичної і практичної підготовки податківців у галузі використання персональних електронно-обчислювальних машин (далі - ПЕОМ), її конкретизації з урахуванням специфіки службової діяльності працівників. Так, в оперативно-службовій діяльності податкової служби можна виділити дві найхарактерніші функції: інформаційну та аналітичну. Ефективно реалізувати ці функції нині можна тільки з використанням ПЕОМ, а саме - за допомогою ПЕОМ на якісно новому рівні виконується аналіз оперативної інформації за фактами ухилення від сплати податків юридичних і фізичних осіб, значно швидше й краще здійснюються такі процеси, як отримання, накопичення, обробка, збереження та відтворення інформації про оперативні обставини й динаміку їх розвитку, що суттєво змінює саму структуру й специфіку роботи податківців. Отже, здобуття працівниками податкової служби відповідних знань, навичок застосування ПЕОМ в оперативно-службовій діяльності стає просто необхідністю.
Важливе значення для податкової служби має інформаційна взаємодія її з іншими державними організаціями - Мінфіном України, Державною контрольно-ревізійною службою України (далі - ГоловКРУ), Державним казначейством України та ін. Основа для розв'язання цієї проблеми - затвердження організаційних заходів на державному рівні щодо інформаційної взаємодії між ДПА, ГоловКРУ, Державним казначейством України, Антимонопольним комітетом України, Пенсійним фондом України та іншими відомствами України, керівники яких 27 липня 1999 р. підписали "Регламент взаємодії між органами державного контролю у сфері фінансів та економіки" [7] (далі - Регламент).
Цим документом передбачено форми співпраці й склад інформації, якою повинні обмінюватися вищезазначені органи: "передача інформації; вирішення службових питань і взаємодія між учасниками письмово та через відділення зв'язку, спецзв'язку, посильних, а також через інформаційні комп'ютерні системи (при технічній можливості і за взаємною згодою)". Втім, на нашу думку, взаємодія органів і відомств, які підписали Регламент, повинна бути тільки автоматизованою, з наданням цим відомствам права затвердження відповідних форматів даних для передачі інформації на електронних носіях, адже інтенсивний інформаційний обмін даними із загальнодержавною метою неможливий без застосування електронних засобів зв'язку й відповідного спеціального програмного забезпечення такої взаємодії. Тільки в разі злиття інформаційних потоків, взаємного обміну інформацією можливі створення і
Loading...

 
 

Цікаве