WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Виникнення зобов’язань, їх класифікація та відображення у фінансовій звітності - Реферат

Виникнення зобов’язань, їх класифікація та відображення у фінансовій звітності - Реферат


Реферат на тему:
Виникнення зобов'язань, їх класифікація та відображення у фінансовій звітності
Проблема неплатежів на вітчизняних підприємствах була і є актуальною в останні роки. Це стосується розрахунків між підприємствами, за податками з бюджетом, із заробітної плати, зі страхування тощо. Сьогодні більшість підприємств України характеризується низьким рівнем рентабельності. Незначна прибутковість або взагалі її відсутність на підприємствах, малий рівень доходів більшості громадян України, незначні інвестиційні вкладення є наслідками існуючої системи господарювання. Це зумовлено бюрократичним втручанням у розподіл товарів і платежів, адміністративною підтримкою збиткових і збанкрутілих підприємств. Такі дії породили безвідповідальність підприємств, зростання масових неплатежів. Так, щорічне збільшення кредиторської заборгованості суб'єктів господарювання досягає 40-60 млрд грн., з яких 1-2 млрд становлять невиплати зарплати, а 5-6 млрд - недоїмки платежів до бюджету [6].
До основних причин, що гальмують фінансове оздоровлення і вихід української економіки з кризи, відносяться:
- політичне протистояння гілок влади і, як наслідок, недоліки законодавчого процесу, тінізація економіки, незначна роль держави при регулюванні економічних методів;
- зростання неплатежів підприємств і організацій;
- зростання фіктивної вартості, основаної на нагромадженні взаємної заборгованості, що обумовлює погіршення динаміки реального валового внутрішнього виробництва;
- проблеми загальноекономічного характеру (інфляція, негативна ринкова кон'юнктура тощо).
Дана ситуація сприяє росту платіжної кризи, що характеризується:
- низьким рівнем платоспроможності боржників, їхня абсолютна неплатоспроможність унаслідок погіршення фінансового стану;
- збереженням кризових явищ в економіці, невпевненість її функціонування, що підсилює порушення диспропорції в сфері товарного і грошового обігу;
- неефективністю діючого механізму розрахунків між суб'єктами господарювання, що не забезпечує своєчасність платежів.
Критичність ситуації підтверджується також у більшості випадків несвоєчасною оплатою більшої частини зобов'язань.
Повною мірою борговими зобов'язаннями будь-якої організації є її кредиторська заборгованість, тобто вартість отриманої без попередньої чи негайної оплати продукції, товарів чи послуг, наданих позик і кредитів, нарахованих, але не оплачених сум платежів.
У зарубіжній літературі до кредиторської заборгованості відносяться: підлягаючий оплаті борг; очікуваний відтік коштів чи інших ресурсів; відмова економічного суб'єкта від потенційного доходу; майбутня поступка потенційного доходу чи майбутніх економічних вигід на користь інших суб'єктів відповідно до існуючих у даний час зобов'язань, обумовлених попередніми операціями чи іншими подіями [1, 12].
Відповідно до використовуваного багатьма західними фірмами Положення про концепції фінансового обліку (GAAP) кредиторська заборгованість - це "ймовірне майбутнє скорочення доходу, пов'язане з майбутньою передачею активів (чи) надання послуг іншим одиницям, що господарюють, і обумовлене наявними борговими зобов'язаннями, що виникли в результаті попередніх операцій чи подій" [4].
У російській практиці до кредиторської заборгованості найчастіше відносять короткострокові боргові зобов'язання, що виникають з розрахунків покупців з постачальниками, замовниками з підрядчиками, підприємств із податковими органами, з персоналом по оплаті праці й інших платежів, а також по розрахунках майнового й особистого страхування, претензіях і депонованих сумах, по виконавчих листах тощо [2].
Теоретичні принципи, що містяться в основі визначення, оцінки та розкриття поняття зобов'язань, сьогодні ще недостатньо опрацьовані. Зобов'язання тривалий час розглядались як зворотна сторона активів. Але новітні тенденції бухгалтерського обліку змінили цей порядок, і в свою чергу активи стали залежати від оцінки пасивів.
В основу методології дослідження в статті покладено такі принципи пізнання, як системний підхід до пізнання зобов'язань у системі бухгалтерського обліку, врахування причинно-наслідкових зв'язків у розвитку об'єкта вивчення.
Саме це є метою наукової статті, в якій зроблено спробу сформувати систему суджень щодо виникнення зобов'язань, їх класифікації та відображення у фінансовій звітності.
Зобов'язання - це вид цивільних правовідносин. Як правило, зміст будь-яких правовідносин включає в себе суб'єктивне право, а саме право вимоги - і відповідний обов'язок. Тобто вони містять у собі права та обов'язки кожного учасника правовідносин, наприклад, права та обов'язки продавця і покупця, підрядника і замовника, працівника і роботодавця, платника податку і бюджету [5].
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" [9].
Це Положення (Стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов'язань, встановлених іншими нормативними документами: Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні"; П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"; П(С)БО 14 "Оренда"; П(С)БО 17 "Податок на прибуток"; П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств"; П(С)БО 20 "Консолідована фінансова звітність"; П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів"; П(С)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін"; Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.
Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" [10] зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій, і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди [9]. В інших офіційних джерелах термін "зобов'язання" наведено дещо в іншій редакції, так, зокрема у п. 3 П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" [7], замість слів "що виникла" записано "яка виникла", у п. 4 П(С)БО " 2 "Баланс" [8] випущено слова "в майбутньому", а у П(С)БО № 11 [9] взагалі немає визначення цього терміна.
Тобто з цього визначення зрозуміло, що зобов'язання виникають як наслідок після отримання матеріальних цінностей, робіт, послуг, тобто як наслідок минулих подій. Але в вищезазначених П(С)БО відсутнє роз'яснення висловлення "минулої події". Мабуть, мається на увазі, що "минула подія" - це перша з двох подій господарської операції, яка здійснюється з метою придбання або створення продукції, товарів, робіт, послуг. У процесі придбання запасів у постачальника відбувається обмін необхідних для виробництва запасів на зобов'язання розрахуватися за те, що одержано, праця робітників підприємства обмінюється на зобов'язання з нарахування заробітної плати і подальшої їївиплати. Під час реалізації продукції покупцям, тобто одержання доходу, підприємство бере на себе зобов'язання сплатити відповідні податки до бюджету. Отже, можна зробити висновок, що виникнення зобов'язань відбувається під час виникнення активів, а не через деякий термін. Тобто, якщо
Loading...

 
 

Цікаве