WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Бухгалтерський і податковий облік витрат і їх вплив на фінансові результати - Реферат

Бухгалтерський і податковий облік витрат і їх вплив на фінансові результати - Реферат


Реферат на тему:
Бухгалтерський і податковий облік витрат і їх вплив на фінансові результати
Розподіл прибутку в державі є досить важливим у загальній теорії розподілу. Вирішення даної проблеми не може спиратися на загальнометодологічні принципи, відповідно до яких будуються розподільчі відносини у суспільстві.
Процес розподілу доходу (прибутку) між суб'єктами неоднаковий, він пов'язаний з суспільними, колективними та особистими інтересами. Практично цей процес регулюється, в основному, оподаткуванням товаровиробників. Останнім часом протиріччя між "видимою" самостійністю, проголошеною Законом України "Про підприємства" [1], та регульованим оподаткуванням є гальмом підприємництва. У зв'язку з цим значна кількість підприємств "іде" в тіньову економіку або, не витримуючи податкового тиску, стає банкрутами.
Промисловим підприємствам постійно не вистачає ресурсів для підтримки і розширення виробництва, ремонту основних засобів, модернізації та реконструкції, оновлення застарілого обладнання, машин та механізмів, тобто простого відтворення, за межами якого починається та зростає великими темпами процес його скорочення. Розмір зносу основних засобів промислової галузі на сьогодні досягає приблизно 60-70 %, при цьому щорічне оновлення їх не перевищує 3-4 %. У таких умовах необхідні десятки років для оновлення парку основних засобів.
В умовах командно-адміністративної системи управління економікою роль регуляторів у розподілі фінансових ресурсів виконували різні економічні нормативи, що встановлювалися відомствами (міністерствами). Проте нові умови господарювання потребують іншого підходу до формування системи довгострокових економічних важелів, які визначають ефективність роботи підприємств.
У 80-х роках держава вилучала до бюджету 85-90 % прибутку, що було втричі більше допущеного рівня (з огляду закордонного ринку), потім приблизно - 55 %, сьогодні - 30 % [4, 9]. При розподілі та вилученні прибутку має місце фактор суб'єктивізму. Очевидно, що силове "регулювання" цін і податку як аргумент формування і розподілу прибутку не може бути примхою будь-якої монополії, а повинне стати об'єктивною реальністю.
Податки в найбільш загальній формі являють собою обов'язкові платежі, що вилучаються державою з юридичних та фізичних осіб. Також у Законах "Про підприємства" та "Про систему оподаткування" передбачено ряд обов'язкових платежів державі, вилучення яких регулюється відповідними нормами.
Необхідно зазначити, що ще А. Сміт пропонував чотири ознаки оподаткування - визначеність, рівномірність, зручність та дешевизна.
У нашій практиці до недавнього часу (до моменту переходу на ринкові умови господарювання) вказані принципи оподаткування також використовувалися: підприємства одержували з вищої організації приблизні плани прибутків і витрат, а платежі до бюджету мали адресний характер. Але у зв'язку з цим з'являється новий принцип, який застосовується і сьогодні: до бюджету вилучається сума коштів, яка набагато перевищує реальний прибуток, і тому потреби підприємств на розширення виробництва та інші цілі завжди знаходяться під загрозою.
В умовах фінансово-господарської самостійності підприємств у окремих випадках також зберігається адресний розподіл та перерозподіл державними органами фінансових ресурсів без будь-якого економічного обґрунтування. Це проводиться у формі встановлених економічних нормативів (наприклад, з цінами на хліб на державних підприємствах), що суперечить логіці діяльності підприємництва і ринковим умовам господарювання. У подібних випадках виробничої діяльності регулятором повинні виступати пільгові ставки податків з метою збереження реального прибутку підприємства.
Це свідчить про те, що доходи підприємства повинні задовольняти не тільки фінансові потреби підприємства, але й потреби держави на фінансування загальнодержавних, позадержавних фондів споживання, інновацій, освіти, охорони тощо. І тому, природно, що питання формування і використання прибутку є дуже важливим і потребує уваги як з боку держави, так і з боку підприємства і суспільства. Регулювання розподілу і викори-стання прибутку з боку держави визначається перш за все податковим законодавством країни, статутом підприємства, а також переліком витрат, що здійснюються підприємством за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства.
Загальну схему використання прибутку (доходу) на промислових підприємствах України (у тому числі і на металургійних) зображено на рис. 1.
По-перше сплачуються наступні податки:
- податок на прибуток (за відповідною шкалою);
- податок на додану вартість;
- податок на репатріацію доходів та інші податки.
У США податок на прибуток з компанії - юридичних осіб - нараховується за трирозрядною шкалою ставок (до 1986 року існувала п'ятирозрядна шкала) 15 % - на перші 50 тисяч доларів прибутку, 25 % - на наступні 25 тисяч доларів прибутку, 34 % - на прибуток, що перевищує попередню шкалу. При цьому прибуток береться з підрахунків прибутків за рік [7, 293]. Така побудова податкової шкали передбачає зниження ставки для малих та середніх підприємств, які є найбільш динамічним елементом приватного підприємництва та відіграють значну роль у створенні наукових винаходів, розширенні виробництв і збільшенні робочих місць. З метою стимулювання науково-технічного прогресу в США діє податкова скидка на інвестиції у НДР і НКР, що дозволяє компаніям зменшити свої податкові зобов'язання на 20 % середньорічного приросту вкладень у НДР і НКР за попередні 3 роки.
Щодо обліку розрахунків з бюджетом за податком на прибуток у західноєвропейських країнах, у планах рахунків бухгалтерського обліку відсутній рахунок "Використання прибутку", так як витрати, здійснені за рахунок прибутку, для них є звичайними.
Сплачені податки на прибуток розглядаються також як витрати періоду і відображуються на відповідному рахунку обліку витрат як сьогодні, так і у бухгалтерському обліку України податок на прибуток відображається на рахунку 98 "Податок на прибуток". Авансові платежі податку на прибуток у бюджет здійснюються щоквартально, виходячи із суми фактичного прибутку одержаного у минулому році (до речі, така прак-тика існувала і в нашій країні до 1 липня 1997 року та була прийнятною для підприємств) [5,99].
Наприклад, у французькій системі обліку сума нарахованого податку на прибуток відображується записом (за їх національним Планом рахунків):
- дебет рахунків 6 911 "Податок з прибутку, отриманий у результаті звичайної діяльності", дебет рахунків 697 "Податок з прибутку, отриманий у результаті надзвичайної діяльності";
- кредит рахунка 441 "Держава - податки з прибутку" [8]. Якщо аванси перераховані протягом року, то вони відображаються на дебеті рахунка 441 "Держава - податки з прибутку";
- рахунок 441 сальдується відповідним фінансовим рахунком;
- дебет 441 "Держава - податки з прибутку";
- кредит 501 "Банківські рахунки" [8].
У Франції, як і уСША, застосовується чотирирозрядна шкала ставок нарахування податку на прибуток з компанії-юридичної особи:
- 42 % з прибутку, одержаного в перший рік діяльності, перераховується до бюджету у 2-й звітний рік;
- 40 % з прибутку, одержаного за 2-й рік роботи, перераховується на 3-й звітний рік;
- 35 % з прибутку, одержаного за 3-й рік діяльності щодо результатів діяльності першого року, підлягає перерахуванню на 4-ому році;
- ставка, офіційно зафіксована для майбутніх звітних періодів, - 38 %; відстрочені податки на різні часові строки щодо звичайної діяльності: активна сума податку до отримання на 4-й рік [8].
Як свідчать наведені приклади, існуюча система оподаткування прибутку у зарубіжних країнах є досить гнучка, що дозволяє підприємництву розквітати, розширятися, стимулювати розширення бізнесу малих і середніх підприємств, вести легальний бізнес, у результаті чого державний бюджет своєчасно поповнюється, що, у свою чергу, дає можливість державі виконувати своєчасно та в повному обсязі взяті на себе фінансові обов'язки.
У нашій країні малий і середній бізнес майже не стимулюється, так як діє єдина ставка податку на прибуток 30 %, крім випадків, коли підприємство сплачує єдиний податок у розмірі 6 % або 10 % від одержаного валового прибутку, якщо воно відповідає критерію "мале підприємство" згідно з законодавством.
У системі рахунків бухгалтерського обліку операції, пов'язані з нарахуванням і перерахуванням податку на прибуток, відображаються наступними бухгалтерськими записами:
1. Нарахування податку на прибуток:
- дебет рахунка 98 "Податок на
Loading...

 
 

Цікаве