WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аналіз шляхів формування дивідендної політики спільного підприємства - Реферат

Аналіз шляхів формування дивідендної політики спільного підприємства - Реферат

реінвестування або перерахувати за кордон.
Відомо, що емітент корпоративних прав може виплачувати дивіденди акціями власної емісії. Така виплата називається реінвестицією дивідендів. Вона означає, що підприємство-емітент шляхом залучення сум нарахованих дивідендів поповнює свій статутний капітал, тобто здійснення реінвестицій розцінюється як внесок учасника спільного підприємства в діяльність комплексу СП, який повністю повинен братися до уваги в наступному розрахунковому періоді.
Закон України "Про режим іноземного інвестування" гарантує іно-земним інвесторам після сплати податків без перешкод перевести за кордон їх прибутки, доходи та грошові кошти, одержані на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій у СП, тобто одержання дивідендів іноземним учасникам гарантується. Але ця ситуація ускладнюється у зв'язку з тим,, що у випадку відсутності у СП, яке здійснює виплату, дивідендів, іноземної валюти її необхідно купити.
Підставою для купівлі іноземної валюти для виплати дивідендів є наступні документи:
- документ про фактичне внесення інвестицій;
- довідка уповноваженого банку про сплату до бюджету податку, утриманого з дивідендів іноземних інвесторів;
- копія рішення загальних зборів засновників діючих в Україні спільних підприємств з іноземними інвестиціями про розподілення прибутку;
- копія декларації про прибутки з відміткою податкової інспекції про їх приймання.
Придбана валюта для виплати дивідендів повинна бути перерахована за кордон нерезиденту протягом п'яти робочих днів із дати зарахування її на поточний рахунок. Крім того, на поточний рахунок нерезидента-інвестора можна перерахувати дивіденди і в національній валюті, які при переводі за кордон він конвертує в іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України.
Таким чином, дивідендні виплати СП - це не тільки додаткові доходи, але й показники спроможності підприємства приносити прибуток. Дивіденди впливають на господарську діяльність СП: якщо сплачувати високі дивіденди, то залишається менше коштів для реінвестування в розвиток підприємства, що в результаті примушує підприємство залучати кошти за рахунок кредиту, випуску нових акцій тощо. Для того, щоб спільні підприєм-ства працювали стабільно, а саме: з одного боку мали реальні можливості захистити свої інтереси, а з іншого - були б обмежені в можливості зловживати своєю економічною владою в товаристві, яку дає володіння контрольним пакетом акцій або відповідним числом на загальних зборах акціонерів, необхідне правове забезпечення реалізації інтересів вітчизняних та іноземних акціонерів в акціонерному законодавстві.
Зарубіжний досвід свідчить, що типовий інвестор, вкладаючи акції в спільні підприємства піввідсотка або навіть менше, впевнений, що він як акціонер захищений законом та багатовіковими традиціями. В українських умовах купувати іноземному інвестору такі маленькі пакети акцій спільного підприємства все одно, що викидати гроші на вітер, бо всі вже розуміють: якщо інвестор не контролює діяльність СП, то він буде стовідсотково обманутий. Західний інвестор може, наприклад, мати в "Ай-Бі-Ем" 0,5 % акцій, і це буде вдала інвестиція, а якщо йому належить 0,5 % Укрнафти", він ніхто, бо законодавство України не містить навіть традиційної схеми захисту прав як українських, так і іноземних акціонерів.
Тому всі вдалі інвестиції в спільні підприємства України - це інвестиції в контрольні пакети не менше 60 %, щоб бізнесом можна було б реально керувати. В українських умовах необхідно володіти не менше як 75 % акцій спільного підприємства, бо 51 % - це вже ризиковано. В Україні можна бути або великим інвестором, або ніяким. Зокрема, білоцерківська "Росава" успішно працює, а її акції коштують дешевше паперу, на якому вони надруковані, і інвестори без контрольного пакета не можуть вплинути на ситуацію.
На думку автора, необхідно внести деякі зміни в акціонерне законодавство України, зокрема:
- передбачити обов'язки іноземного інвестора (контролюючого під-приємство) компенсувати АТ збитки, заподіяні прийняттям рішення, нав'язаного іноземним інвестором, а також фінансову відповідальність останнього за зобов'язаннями СП акціонерної форми власності, якщо воно буде визнане банкрутом з вини іноземного інвестора;
- дати акціонеру право на незгоду з рішенням органів товариства, що торкається інтересів акціонера, тобто вимагати в товариства викупу акцій, що належать акціонеру, за справедливою вартістю, у випадку, якщо підприємством буде прийняте рішення, яке суперечить інтересам акціонера з питань, визначених законом і Статутом спільного підприємства акціонерної форми власності;
- закріпити за акціонером права подачі не тільки прямих позовів (тобто в інтересах самого акціонера) до товариства, але і непрямих, що пред'являються акціонером в інтересах товариства до будь-якої особи, з вини якої товариству заподіяні збитки, зокрема до посадових осіб його органів.
Але сьогодні Урядом розроблено законопроект "Про акціонерні товариства", який вже декілька років обговорюється в різних ділових колах, відстрочений парламентом на невизначений строк. Керівники підприємств акціонерної форми власності, зокрема, вимагають недопущення прийняття цього законопроекту, оскільки вважають, що законопроект повинен пройти ще додаткове обговорення всіх зацікавлених сторін. Разом з тим, його розробники вважають, що діючий Закон "Про господарські товариства" вже не в змозі повністю забезпечити регулювання акціонерних відносин учасників спільних підприємств. Підтвердженням цього є постійне зростання конфліктних ситуацій у взаємовідносинах між засновниками СП. З січня 2003 року також вступить у силу Господарський та Громадянський кодекси, у відповідності з якими і повинно розроблятися спеціальне законодавство, регулююче акціонерні відносини.
За даними Української асоціації інвестиційного бізнесу, яка постійно проводить детальний аналіз конфліктних ситуацій у підприємницькій діяльності, основними причинами виникнення конфліктів на підприємствах акціонерної форми власності є:
1. Порушення, пов'язані з розкриттям інформації про емітентів спільного підприємства.
2. Участь у контролі над контрактами на значні суми.
3. Відсутність можливостей для дрібних інвесторів впливати на формування повістки дня загальних зборів.
4. Участь у наглядових радах акціонерних товариств.
5. Розкриття інформації про власників контрольних пакетів акцій.
6. Розширення кола питань, які відносять винятково до компетенції загальних зборів акціонерів.
7. Порушення, які виникають при додатковій емісії акцій.
8. Ускладнений доступ до протоколів загальних зборів та інших документів СП тощо.
Отже, витоки акціонерних проблем спільних підприємств наступні: недосконалість управління спільним підприємством акціонерної форми влас-ності, незахищеність прав як вітчизняних, так і іноземних акціонерів, відсутність цивілізованихмеханізмів реєстрації та переходу прав власності.
Для отримання повної та
Loading...

 
 

Цікаве