WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аналіз шляхів формування дивідендної політики спільного підприємства - Реферат

Аналіз шляхів формування дивідендної політики спільного підприємства - Реферат

фінансової інвестиції змінюється, ці зміни завжди пропорційні частці інвестора у статутному капіталі спільного підприємства.
Класифікація дивідендних виплат спільного підприємства власникам корпоративних прав (акціонерам) здійснюється за наступними ознаками (рис. 2).
Кожне рішення щодо виплати дивідендів необхідно розглядати СП із двох позицій: з одного боку - як прийняття рішення позначиться на становищі підприємства, а з іншого - як на нього прореагують вітчизняні та іноземні акціонери підприємства. В ідеалі між цими двома позиціями немає протиріччя. Дивідендна політика,, яка знижує вартість капіталу і підвищує ринкову вартість підприємства, а отже і ціну його акцій, що є важливим для спільного підприємства, сприяє впевненості акціонерів у тому, що справи на підприємстві йдуть добре, а отже, є можливість для збільшення їх доходів6 .
Рис. 2. Класифікація дивідендних виплат СП
Одним із інструментів впливу держави на дивідендну політику спільного підприємства служать податки.
В Україні проголошено єдиний режим здійснення підприємницької діяльності для всіх суб'єктів господарювання, тому повинен застосовуватись і єдиний режим оподаткування аналогічних операцій діяльності, доходів тощо. Всупереч цій вимозі доходи нерезидентів, отримані у вигляді дивідендів, безпідставно оподатковуються в більш жорстокому порядку, ніж відповідні доходи вітчизняних інвесторів. Так, додатково до податку на прибуток підприємство-емітент корпоративних прав повинне сплатити в рахунок оподаткування дивідендів іноземного інвестора податок у розмірі 15 % (п. 13.7 ст. 13 Закону).
Як наслідок, підприємство-емітент корпоративних прав за інших рівних умов повинно сплатити з кожних 100 одиниць чистого прибутку, після сплати податку, повністю розподіленого на дивіденди, 40,5 одиниць, тоді як таке підприємство у разі виплати дивідендів резиденту, сплачує лише 30 одиниць.
Розглянемо приклад.
1. Одержано валовий прибуток - 100 од.
2. Податок на прибуток (30 %) - 30 од.
3. Розподілено на дивіденди (100 од. - 30 од.) - 70 од.
4. Податок на дивіденди:
- резидента (70 од. х 30 %) - 21 од.
- нерезидента (70 од. х 15 %) - 10,5 од.
5. Загальні податкові зобов'язання після заліку податку на дивіденди з податком на прибуток:
- резидента (30 од. + 21 од. - 21 од.) - 30 од;
- нерезидента (залік відсутній) (30 од. + 10,5 од.) - 40,5.
Таким чином, підприємство-емітент, яке нараховує і сплачує дивіденди інвестору-нерезиденту несе вищі податкові навантаження перед бюджетом, ніж підприємство без іноземних інвестицій7.
На думку автора, з метою усунення податкової дискримінації спільних підприємств з іноземними інвестиціями, які виплачують дивіденди, необхідно поширити на доходи іноземних інвесторів єдиний національний режим оподаткування дивідендів.
Ще одним дискримінаційним моментом, що може виникнути в процесі функціонування спільних підприємств акціонерної форми власності, є маніпуляція з черговістю виплати дивідендів. Процедура виплати дивідендів СП нерідко розтягується на тривалий час, на що впливають інфляційні процеси. Таким чином, керівники СП, безумовно не зашкоджуючи інтересам власників контрольного пакета акцій спільного підприємства, "витягують з кишень" дрібних як вітчизняних, так і іноземних інвесторів значні суми. Тому для вирішення даної проблеми, на думку автора, доцільно було б встановити таку норму, згідно з якою керівники СП та власники контрольних пакетів акцій одержували б дивіденди в останню чергу. Це послужило б стимулом для прискорення процедури якнайшвидшої виплати дивідендів дрібними акціонерами та припинило б ганебну практику маніпулювання в дивідендній політиці.
Періодичність виплати дивідендів учасникам СП залежить від того, в якій правовій формі створене і функціонує підприємство. Строки та порядок виплати дивідендів можутьбути передбачені статутними документами спільного підприємства, при цьому періодичність нарахування дивідендів чітко визначенні чинним законодавством лише для СП акціонерної форми власності - один раз на рік за підсумками календарного року. Для спільних підприємств, створених інших правових форм дивіденди можуть сплачуватись як щоквартально, так і за результатом звітного року (але за умови, що це передбачено статутом або на те є рішення зборів засновників). Такі строки проведення дивідендних виплат суперечать світовій практиці, яка на відміну від вітчизняного законодавства не обмежує частоту цієї операції. Звичайно, нормою є виплата дивідендів один раз у півроку або квартал, рідше - один раз на місяць.
Згідно з діючим законодавством спільні підприємства при виплаті дивідендів нерезидентам повинні керуватись такими правилами:
- не можуть виплачуватись дивіденди нерезидентам, якщо підпри-ємство-емітент має збитки за результатами того періоду, в якому вони нараховані;
- податок, що утримується з суми виплачених дивідендів, повинен вноситися в бюджет не пізніше строку сплати податку на прибуток того податкового періоду, коли нараховані дивіденди;
- податок повинен сплачуватися до/або в момент виплати дивідендів при їх репатріації за кордон;
- дивіденди виплачуються нерезиденту пропорційно його частки в статутному капіталі спільного підприємства за рахунок прибутку, що за-лишається в розпорядженні спільного підприємства після оподаткування;
- податок не нараховується і не утримується, якщо емітент виплачує дивіденди нерезиденту у вигляді акцій (часток), за умови, що при цьому не зміняться пропорції (частки) участі українських та закордонних учасників у статутному капіталі спільного підприємства;
- виплати дивідендів товарами або основними засобами відносяться до бартерних операцій і підлягають обкладанню ПДВ;
- нарахований податок на прибуток підприємства емітента не зменшується на суму сплаченого податку на доходи нерезидента, одер-жаного у вигляді дивідендів;
- у платіжному документі, що представляється в банк для виплати дивідендів, обов'язково відображається сума дивідендів, яку необхідно виплатити, та утримана сума податку.
Розмір та рівень дивідендних виплат визначаються на підставі коле-гіального рішення вищого органу управління спільним підприємством, вимоги щодо правоздатності якого зафіксовано в Статуті підприємства. Нерідко у вітчизняній практиці при проведенні загальних зборів були випадки, коли акціонери СП, які володіли більше як 60 % акцій, проводили загальні забори за межами України. Цим користувались в основному зарубіжні інвестори СП, а дрібні акціонери не могли брати участь у таких зборах і впливати на їх рішення. У лютому 2002 року Президент України Л. Кучма підписав Закон "Про внесення змін в Закон України "Про гос-подарські товариства", згідно з яким загальні збори акціонерів підприємств будуть проводитись на території України, за винятком тільки тих іноземних інвесторів, які 100 % володіють статутним капіталом спільних підприємств.
Одержаний дохід у вигляді дивідендів іноземніінвестори можуть використовувати за своїм бажанням як
Loading...

 
 

Цікаве